Виторочувати, -чую, -єш, сов. в. виторочити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдергивать, выдернуть (нитки изъ ткани)
2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочиш землю.
Ґринджо́ли, -джо́л, ж. мн. 1) Маленькія сани. 2) Простыя сани, дровни.
Дьогтьови́й, -а́, -е́. = дігтевий. Люде бочки дьогтьові палють.
Здобувани́на, -ни, ж. = здобуток.
Кусі! Cм. кусати.
Печільниця, -ці, ж. Женщина, пекущая хлѣбъ. Не вмію я пасок пекти. Бач, яка я печільниця, що треба показувать.
Позакохуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Влюбиться (о многихъ).
Процвіт, -ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу.
Розрубати Cм. розрубувати.
Чабаний, -а, -е. Крупный, большой (о волѣ). Маєш ти чотирі воли чабанії, два коні отцевські воронії.
