Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личний

Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він! Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧНИЙ"
Бездухий, -а, -е. 1) Не имѣющій запаха. 2) Малодушный.
Витекти Cм. витікати.
Вовкозубий, -а, -е. Съ волчьими зубами.
Горува́то нар. Гористо. Новомоск. у.
Дерезо́вий, -а, -е. Изъ дерез'ы, свойственный дерез'ѣ.
Знакімля, -ля, знакім'я, -м'я, с. Знакомство. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Ізн.. Cм. зн...
Напува́ння, -ня, с. Напаиваніе.
Перепитати Cм. перепитувати.
Сухарчик, -ка, м. Ум. отъ сухарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.