Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лицювання

Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЦЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЦЮВАННЯ"
Губи́ще, -ща, с. ув. отъ губа. Замкни моїм ворогам губи і губища. Чуб. І. 95.
Замага́ти, -га́ю, -єш, гл. Одолѣвать. Робота замагає. Ольгопольск. у.
Золяник, -ка́, м. 1) Покупающій золу на мыльные заводы. Мнж. 2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести. Вас. 157.
Коливо, -ва, с. Кутья, канунъ. Царство небесне, пером земля!.. (примовляють, як їдять коливо). Ном. № 252.
Позрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и зрушити, но о многомъ.
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл. 1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу. Чуб. V. 219. 2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа. Н. Вол. у. 3) до кого. Давать, дать себя узнать. Мир. Пов. II. 49. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся. Чуб. V. 85.
Родючина, -ни, ж. Дикія плодовыя деревья. Харьк. г.
Рубатє, -тя, с. соб. Бѣлье; лохмотья. Вх. Зн. 61. Желех.
Ходун, -на, ходунай, -наю, м. = ходоман. Ходун, ходунай, весь мир годував: впав, пропав, ніхто й костей не поховав. Ном. стр. 301.
Шабельний, -а, -е. Сабельный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЦЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.