Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личчя

Ли́ччя, -чя, с. Морда, рыло. Із свинячим личчям та в пшенишне тісто. Ном. № 7595.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧЧЯ"
Догорі́ти Cм. Догоряти.
Купанина, -ни, ж. Безпрестанное купанье.
Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт. Посл.
Млини́ця, -ці, ж. Небольшая водяная мельница. Гол. III. 252.
Поділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. поділити, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить, раздѣлить между нѣсколькими или на нѣсколько частей. Мнж. 103. Батько їх (синів) поділив хазяйством та й умер. Драг. 339. Благослови, Боже... коровай поділити. Мет. 202. Діли мерщій, а то ми тебе поділимо. Кв. 2) Въ ариѳм.: раздѣлить. Кон. Ар. 97.
Полякатися, -каємося, -єтеся, гл. Перепугаться, напугаться (о многихъ). Вони осі полякались і змій злякавсь. Рудч. Ск. І. 114.
Пороскочувати, -чую, -єш, гл. Раскатить (во множествѣ).
Поскакувати, -кую, -єш, гл. Поскакивать, попрыгивать Вже вода ставна леліла і стали поскакувать щучки дрібненькі. МВ. (О. 1862. І. 72).
Рецетовка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Щерлатий, -а, -е. = шарлатовий? Вилинули соколи з чужої сторони і сіли-упали у лісі на превольдобному древі орісі, звели собі гніздо щерлатне, а знесли яйце жемчужне. КС. 1882. XII. 493.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.