Веречи, вержу, -жеш, гл. Бросить, кинуть. Велілась мя в болото веречи, ніж мя мали вояки стеречи.
Глинянка, -ки, ж. = глинище.
Дово́лити, -лю, -лиш, гл. Довольствовать, содержать въ довольствѣ.
Загарто́вувати, -вую, -єш, сов. в. загартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалять, закалить. Тільки крицю треба загартувати.
Згорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ.
Кряжити, -жу, -жи́ш, гл.
1) Усердно работать, не разгибая спины.
2) Заботиться, радѣть. Лежень лежить, а над ним Бог кряжить. Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив. За ним кряжили, значить жаліли, що наче він справний, щоб не рощитать його.
Обдержини, -жин, ж. мн. Счесываемая съ овчины шерсть. Моток напрядений з обдержин.
Паздір'я, -р'я, с. Кострика. Прядівце чесала... паздір'я відпадує.
Пробевкати, -каю, -єш, гл.
1) Прозвонить (на колокольнѣ).
2) Пробездѣльничать, прогулять извѣстное время.
Товба, -би, ж. Неповоротливая, неуклюжая, толстая женщина; иногда о мужчинѣ: Отто з тебе товба. Ум. то́вбочка.
