Жебрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Пішов уже жебрувати.
Же́рти, жеру́, -ре́ш, гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть.
Златогла́в, -ву, м. = злотоглав. Паювали... златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Оксамити, златоглави будемо носити.
Нана́шко, -а, м. Крестный отецъ.
Остружини, -жин, ж. = острушки 2.
Перегодити, -джу, -диш, гл. Перегодить, погодить.
Прим'яти. Cм. приминати.
Спрозорити, -рю, -риш, гл. Сглазить. Жінки і дівчата носять застромлену у пазуху голку, щоб хто не спрозорив. Ой немає, дідусеньку, (курчат), да вже і не буде: як вигнала на двір пасти, спрозорили люде.
Титарь, -ря, м. Церковный староста, ктиторъ. У костьолі — у титаря.
Чертец, -тця, м. = Чертіж.