Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лишатися
лишачий
лише
лишень
лишенько
лишечко
лишир
лишити
лишівка
лишка I
лишка II
лишки I
лишки II
лишко
лишниця
лишній
лишок
лишонька
лиштва
лищати
лищиця
ліб
ліберія
лівак
лівар
лівачка
ліверник
лівий
лівиця
лівкутник
лівкутниця
лівний
лівобіцький
ліворуч
лівцун
лівцунка
лівша
лігарь
лігвиско
лігвище
лігво
лігма
ліґерка
лід
лідниця
лієчка
ліженько
ліжко
ліжма
ліжник
ліжниця
лізиво
лізка
лізко
лізок
лізонька
лізти
лій
лійка
лійкуватий
лійці
лік
лікаренко
лікарів
лікарівна
лікарка
лікарня
лікарственний
лікарство I
лікарство II
лікарський
лікарчин
лікарчук
лікарь
лікарювати
лікоть
лілійовий
ліліовий
лілія
лім
лінивий
лінивіти
ліниво
лінивство
лінитися
лінка
лінкуватий
лінний
ліннишки
ліногуз
лінок
лінощі
лінтюга
лінування
лінуватися
ліньки
лінюга
ліпак
ліпанда
ліпар
ліпарь
ліпашка
ліпець
ліпити
ліпиця
ліпкий
ліплянка
ліпник
ліпота
ліпчитися
ліпш
ліпшати
ліпше
ліпший
ліп'янка
ліра
лірвист
лірик
лірика
ліричний
Балбира, -ри, ж. Родъ рыболовнаго снаряда: рядъ крючковъ на веревкѣ, съ поплавками. Черном.
Білогривий, -а, -е. Съ бѣлой, свѣтлой гривой. Чр. 44. Ой куінь білогривий, козакъ чорнобривий. Грин. ІІІ. 245., Ум. білогривенький.
Відмітати, -таю, -єш, сов. в. відмести, -ту, -теш, гл. 1) Отметать, отмести. 2) Отбрасывать, отбросить. Що відмітаємо в час літній ногами, тоє з охотою б взімі і руками. Ном. № 559.
Дру́лити Cм. друляти.
Етноґра́фія, -фії, ж. Этнографія.
Заги́бнути Cм. загибати.
Замурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать.
Нахідний, -а, -е. = навіжений? От, мов нахідного! Ном. № 3384. Тож нахідна! Ном. № 3384.
Підштовхувати, -хую, -єш, сов. в. підштовхнути, -ну́, -не́ш, гл. Подталкивать, подтолкнуть.
Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.
Нас спонсорують: