Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лишатися
лишачий
лише
лишень
лишенько
лишечко
лишир
лишити
лишівка
лишка I
лишка II
лишки I
лишки II
лишко
лишниця
лишній
лишок
лишонька
лиштва
лищати
лищиця
ліб
ліберія
лівак
лівар
лівачка
ліверник
лівий
лівиця
лівкутник
лівкутниця
лівний
лівобіцький
ліворуч
лівцун
лівцунка
лівша
лігарь
лігвиско
лігвище
лігво
лігма
ліґерка
лід
лідниця
лієчка
ліженько
ліжко
ліжма
ліжник
ліжниця
лізиво
лізка
лізко
лізок
лізонька
лізти
лій
лійка
лійкуватий
лійці
лік
лікаренко
лікарів
лікарівна
лікарка
лікарня
лікарственний
лікарство I
лікарство II
лікарський
лікарчин
лікарчук
лікарь
лікарювати
лікоть
лілійовий
ліліовий
лілія
лім
лінивий
лінивіти
ліниво
лінивство
лінитися
лінка
лінкуватий
лінний
ліннишки
ліногуз
лінок
лінощі
лінтюга
лінування
лінуватися
ліньки
лінюга
ліпак
ліпанда
ліпар
ліпарь
ліпашка
ліпець
ліпити
ліпиця
ліпкий
ліплянка
ліпник
ліпота
ліпчитися
ліпш
ліпшати
ліпше
ліпший
ліп'янка
ліра
лірвист
лірик
лірика
ліричний
Ара́бка, -ки, ж. Арабская женщина. Желех.
Борконь, -ня, Раст. Melilotus officinalis. Лв. 100.
Верлань, -ня, м. Крикунъ. Горлань, верлань, кулачник страшний. Котл. Ен. V. 66.
Вимастити Cм. вимащувати.
Де́реш, -ша, м. Чалая лошадь, чалый волъ.
Заха́ркати, -каю, -єш, гл. Захаркать, начать харкать. Драг. 1.
Повзати, -заю, -єш, гл. Ползать; скользить. По столу повзе рукою.
Повиправдуватися, -дуємося, -єтеся, гл. Оправдаться (о многихъ).
Прикидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О болѣзни: приставать, пристать, приключиться. Бешиха прикинулась. 2) Только несов. в. Любить кого, быть склоннымъ къ кому. Хоч як горюю, а прикидаюсь до дитини і люблю її. Г. Барв. 530.  
Смішки, -шок, ж. мн. Шутка, смѣхъ. Та вже ж мені не ходити в ліски по орішки: да вже ж мені минулися дівоцькії смішки. Чуб. V. 211. Вам смішки з чужої лемішки: наколоти свеї та й смійся з неї. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: