Арма́та, -ти, ж. 1) = Гармата. 2) Артиллерія. Рятуйте, браття! Військова армата і золото, що ми напліндрували, по пристаня́х у турка-супостата, з гетьманськими клейнодами пропали.
Варжіль, -желя, м. Деревянный цилиндръ или треугольникъ въ отверстіи нижняго мельничнаго жернова, — сквозь него проходить желѣзное веретено. Cм. важель.
Відгрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгріти, -грію, -єш, гл. — сир. Грѣть въ печи простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась отъ творога.
Ковати, кую́, -є́ш, гл. = кува́ти.
Кульгати, -га́ю, -єш, гл. Хромать. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Одже дарма, що наука на катедрах культы або спала.
Перелесниця, -ці, ж. = літавиця.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1) — у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає.
Розуміння, -ня, с. Пониманіе. Твого святого розуміння не вмію розумом збагнути.
Скубонути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть.
Униматися, -маюся, -єшся, гл. Быть застѣнчивымъ, стыдиться.