Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личак

Лича́к, -ка́, м. 1) Обувь изъ лыка, лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. О. 1861. II. 6. Неси, Боже, в чоботях, — дамо личаки. Ном. № 11806. 2) Веревка изъ лыкъ. Вх. Зн. 33. 3) Простолюдинъ, простой человѣкъ. Ходили тогді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено, або у горохв'яний цвіт; убогії носили личакову одежу. Через те козаки дражнять було міщан личаками. К. ЧР. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧАК"
Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица. (Галиц.). Желех.
Голоснійшати и голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча. Левиц. І. 339.
Заскепи́ти, -плю, -пи́ш, гл. Занозить. Левч. 44.
Зсовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зсунутися, -нуся, -нешся, гл. Сдвигаться, сдвинуться. З глузду зсунутися. Рехнуться. Стара з глузду зсунулась, мов собака з соломи. Ном. № 6332.
Лапуза, -зи, м. Человѣкъ съ широкой расплывшейся физіономіей.
Перемотати Cм. перемотувати.
П'ятниця, -ці, ж. Пятница. Був день п'ятниця. Єв. Л. XXIII. 54. По народному повѣрью есть и святая этого имени или просто сверхъ-естественное существо — женщина. Грин. Изъ устъ нар. 194, 195. Маркев. 19. Ум. п'ятінка, п'ятни́ченька. Грин. III. 501, Мет. 290. п'ятнонька. Гн. І. 179. перші п'ятінки́. Препод. Параскевы 14 октября. XI. І. 79. другі п'ятінки́. Вмч. Параскевы 28 окт. ХС. І. 79.
Темляк, -ка, м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ. Вас. 160.
Цебрувати, -рую, -єш, гл. Ставить срубъ. Чи я в полі не криниця була, чи я в полі не холодна була? Взяли мене цебрувати, взяли воду виливати. Чуб. V. 541.
Шпакуватий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята. Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.