Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личак

Лича́к, -ка́, м. 1) Обувь изъ лыка, лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. О. 1861. II. 6. Неси, Боже, в чоботях, — дамо личаки. Ном. № 11806. 2) Веревка изъ лыкъ. Вх. Зн. 33. 3) Простолюдинъ, простой человѣкъ. Ходили тогді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено, або у горохв'яний цвіт; убогії носили личакову одежу. Через те козаки дражнять було міщан личаками. К. ЧР. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧАК"
Гарнісінький, -а, -е. Очень хорошій, очень красивый. Левиц. І. 314.
Гримоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Зате́мрітиси, -рюся, -ришся, гл. Потемнѣть, стемнѣть. То вияснилося було, а то знов затемрілося. Н. Вол. у. Вийшли увечері, а у ліс прийшли — затемрілося, нічого не видко. Камен. у.
Іти, іду́, іде́ш, гл. Идти. Ідемо містом. МВ. ІІ. 22. Ось іди, сядь коло мене. МВ. ІІ. 24. Іди слідом за мною. Єв. Мр. II. 14.
Лементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Вопить, кричать. Ном. № 13022.
Моти́ка, -ки, ж. Кирка. А ні лопата, а ні мотика їх не розлучить. Ном. № 9519. Сокира остра, мотика їй сестра. Ном. № 7995.
М'ягки́й, м'я́гко и пр. = м'який, м'яко и пр.
Оположитися, -жуся, -жишся, гл. = отелитися. Оположилась корова. Хотин. у.
Труханя, -ні, ж. = труха 2. Вх. Пч. II. 6.
Туйкання, -ня, с. Крикъ: туй-туй!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.