Блаженний, -а, -е. Блаженный. Блаженний муж на лукаву не вступає раду.
Дівува́ння, -ня, с. Дѣвичество, дѣвичья жизнь. А жаль мені дівування, дівоцького прибірання. Дівува́ння здава́ти. Покидать дѣвичество, выходить замужъ. Ой у садочку, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає: Нате ж вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду, жінкам на пораду. Ум. Дівува́ннячко.
На́дити, -джу, -диш, гл. 1) Привлекать, приманивать. Те наде, що ваде. (Річки) надили дівчат у чисту воду. То вже надить стара дівка молодих парубків до залицяння. Там здобиччу ти надив козака. Старосвітські співаки, надючи гарним словом ухо людське, на добро, на милосерде наставляли. 2) Ловить удочкой рыбу. Не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина.
Повипростуватися, -туємося, -єтеся, гл. Выпрямиться (о многихъ). Усі повипростувалися, стоять, як салдати на муштрі.
Подруцкати, -каю, -єш, гл. Раздробить, растереть.
Присмоктувати, -тую, -єш, сов. в. присмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Присасывать, присосать. Читає він сю книгу, а Іван — не кажи що присмоктало його — й одірватись ніяк не може. Напивсь того чаю, присмоктуючи люльку.
Стрел, -лу, м. = стрільба. Слухають, а в тій хатці стрел, пук, тріск, крик.
Струга, -ги, ж. Ручей, струя.
Флюта, -ти, ж. Мокрый снѣгъ.
Шитик, -ка, м. Кожаный поясъ. Ковель.
