Вуй, вуя, м. Дядя. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Зага́чувати, -чу́ю, -єш, сов. в. загати́ти, -чу́, -тиш, гл. Запруживать, запрудить; дѣлать, сдѣлать плотину, запруду. Ні один не переплив, усі камнем лягли по дну, аж річку загатили. . Інгул що-зіму замерзає — Богун не встане загатить шляхетським трупом. Все пани та пани, а греблі нема кому загатити.
Зва́га, -ги, ж. Отвага, смѣлость.
Неосудний, -а, -е. Не подлежащій осужденію. Голод, що рідний батько — злодія неосудним робить.
Перехибнутися, -нуся, -нешся, гл. Потерявъ равновѣсіе, упасть.
Ремінець, -нця, м.
1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ.
2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы.
Собачник, -ка, м. Любящій собакъ.
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Стовбула перекидатись.
Таліянчин, тальянчин, -на, -не. Принадлежащій итальянкѣ.
Упросити, -шу, -сиш, гл. Упросить, умолить. Упросила його, щоб він її взяв з собою. Росердила миленького, та ще не впросила.
