Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лицарія

Лица́рія, -рії, ж. 1) Рыцари; рыцарство. 2) Рыцарскій уборъ, рыцарскіе доспѣхи. Чи був у тебе отець та мати, що могли тобі таку лицарію дати? Рк. Новц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЦАРІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЦАРІЯ"
В'ючак, -ка, м. Вьючное животное. Двугорбі в'ючаки, цибаті дромадери в піску глибокому немов купались. К. МХ. 15.
Зага́тистий, -а, -е. . зага́тиста земля́ Земля, содержащая корни и пр. мѣшающее свободному движенію плуга. Черк. у.
Зала́годити Cм. залагоджувати.
Замкну́ти, -ся. Cм. замикати, -ся.
Зіпсува́тися, -суюся, -єшся, гл. Испортиться.
Лю́бочка, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Му́ченицький, -а, -е. Мученическій.
Підлатати Cм. підлатувати.
П'ятдесятеро числ. Пятьдесятъ. Садовить їх купами по п'ятдесятеро. Єв. Л. IX. 14.
Стрепетатися, -та́юся, -єшся, гл. Встряхиваться, встрепываться. Стій, коню, не лякайся, а ти, соколе, не стрепетайся. Чуб. II. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЦАРІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.