Від'Їздити 1, -джу, -диш, гл. Отьѣздить, кончить, перестать ѣздить. Од'їздила вже своє.
Ґвинт, -та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав.
Докі́рник, -ка, м. Укоритель.
Дурноля́п, -па, м. Говорящій наобумъ, не подумавъ.
Зроду Cм. зрода.
Кізівер, -ра, м. Крутое взгорье, которое можно пахать сверху внизъ, возвращаясь съ плугомъ порожнякомъ.
О I меж.
1) О! О друже мій добрий, друже незабутний!
2) Вотъ. О! о! дивись, як хороше!
Повестися, -ведеться, гл. безл. 1) Пойти. Знову повелось по старому. 2) Удаться. От же матері дав Бог талан, а мені дак уже й не повелось.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Чваньковитий, чванькуватий, -а, -е. = чванливий. Панич був теж чваньковитий ляшок.
