Вечорина, -ни, ж.
1) = вечір. Хоч не вранці, — в вечорині.
2) = вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину.
3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дружками, а жениха съ боярами и со всей свитой — въ субботу. Ум. вечоринка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки.
Гарбання, -ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини.
За́крут, -ту, м. Попороть, заворотъ.
Зомняти и зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімняти. Зомняв на кабаку.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.
Куцик, -ка, м.
1) У древорубовъ-гуцуловъ при распилкѣ дерева на части — болѣе короткіе куски ствола.
2) Короткая куртка. Cм. куцина.
3) Пони, лошадь малорослой породы.
Оттой, отта, отте́, мѣст. Вотъ тотъ. Умер оттой Лисенко, та вдова продавала худобу.
Припозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припозвати, -зву, -ве́ш, гл. — позовом. Привлекать, привлечь къ суду.
Хворостити, -щу, -стиш, гл. Бить хворостиной, розгой.
Цундрак, -ка, м. соб. Старое изорванное бѣлье, старая изорванная одежда.
