Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лихун

Лиху́н, -на, м. Лѣнтяй, лежебока. Шух. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИХУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИХУН"
Авдиторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься выслушиваніемъ уроковъ товарищей.
Безвічно, нар. Вѣковѣчно.
Висукати Cм. висукувати.
Відліж, -жі, ж. = відлига. Вх. Зн. 7.
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій. Аф. 321.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.
Запасчи́на, -ни, ж. = запаска, плоховатая запаска. У мами ходила в старій запасчині. Чуб. Так собі, в запасчині, в сорочечці і в очіпку: звісно, — дома. Г. Барв. 15.
Кришталик, -ка, м. Ум. отъ кришталь.
Підсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. підіслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл.до ко́го. Посылать, послать сватовъ къ кому. Парубок... підіславшись де небудь нерозважно, вхопить гарбуза. О. 1862. IV. 1.
Пороскачувати, -чую, -єш, гл. Раскатать (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИХУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.