Везучий, -а, -е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча.
Зваго́м нар. Медленно, нескоро. Не біжи, не йди швидко, звагом.
Зумогти, -мо́жу, -жеш, гл. = змогти. Я би так не зуміг жити на світі.
Лем сз. 1) Но. Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста. 2) Лишь только. 3) Какъ вставка въ рѣчь: вотъ, вѣдь, же.
Пізно нар. Поздно. Ум. пізненько. Ой пізненько, нераненько із вулиці ходиш.
Рученя, -няти, с. Рученка, маленькая ручка. Білі рученята мліють-обнімають. Ум. рученятко, рученя́точко.
Смолоза, -зи, ж. Раст. Salix Caprea.
Сунутися 2, -нуся, -нешся, гл. Броситься, ринуться. Сунулись тії тури в пущу, так і виваляли дерево; а князь за ними знай пускає стрілку за стрілкою.. Він до челяді сунеться, — і челядь пропала.
Хуртеча, -чі, ж. = хурта = хуртовина 1. На дворі було хуртеча та метелиця мете. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно.
Чапуга, -ги, ж. Раст. Calamagrostis epigeios Roth. Cм. чаполоть.