Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лигнути
лигнутися
лигомина
лигоминець
лигонути
лиджа
лижка
лижкарство
лижкарь
лиза
лизанка
лизати
лизатися
лизень
лизкати
лизнути
лизун
лизь
лизькати
лико
ликтор
ликуватий
лилик
лиліяс
лиман
лиманний
лиманник
лиманський
лимаренко
лимариха
лимарів
лимарівна
лимарка
лимарство
лимарський
лимарщина
лимарь
лимарювання
лимарювати
лимзати
лимпач
лимпачевий
лин
лина
линва
линець
линина
линити
линія
линка
линкий
линковатий кінь
линовище
линовка
линок
линочок
линтваревий
линтварець
линтварик
линтварь
линути 1
линути 2
линутися
линча
линь
линьба
линющий
линяти
липа
липарка
липень
липець
липина
липиці
липівка
липка
липкачий
липкий
липковатий
липковиця
липневий
липник
липнути
липняк
липоватиця
липовий
липонька
липочка
липці
липчик
липчиця
лип'я
лип'янка
лис 1
лис 2
лиса
лисак
лисан
лисаня
лисеня
лисий
лисина
лисиця
лисиченя
лисичий
лисичка
лисиччин
лисиччук
лисіти
лиск
лиска
лискавиця
лискавка
лискарь
лискати
лискнути
лиско
лискотати
лискучий
лиснитися
Безмлив'я, -в'я, с. Время безработицы на мельницѣ. Як безмлив'я хиба, тоді нишком од пана змелем людського. Черниг. Оце о нас безмлив'я: вітру немає. Пирят. у.
Блазнувати, -ную, -єш, гл. Дурачиться. Желех.
Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Ном. № 11285. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Левиц. І. 98 Ой що ся говорило, то все ж то неправда. Чуб. V. 395.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник. Г. Барв. 456.
Жур, -ру, м. = джур. Мати жар варила. Гол. ІІ. 197.
Кожом'яківна, -ни, ж. Дочь кожевника. Везе на батьківщину башту кожом'яківну. Г. Барв. 253.
Ма́сно нар. 1) Масляно, жирно. масно їсти. Жирно ѣсть, ѣсть скоромное. Желех. 2) (О словахъ). Льстиво, преувеличенно ласково.
Ми́рність, -ности, ж. Миръ, спокойствіе. Щоби-сте сі свята відпровадили і других дочекали в мирності, радості і веселості. Kolb. І. 131. Люде, що уміють з собою в мирності жити. Шух. І. 189.
Поприпізняти, -ня́ємо, -єте, гл.що. Запоздать съ чѣмъ. Поприпізняли сіяти. Литин. у.
Шкилювати, -люю, -єш, гл. Насмѣхаться. Парубки глузовники: усе було з старого шкилюють. Харьк. г.
Нас спонсорують: