Бобачик, -ка, м. Раст. Gallium verum.
Ваганиці, -ниць, ж. мн. = вагани, если не ошибка вмѣсто: ногавиці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки.
Замочи́, -жу, -жеш, гл. = замогти. Може бис заміг ще одну ручку скосити.
Зашкандиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Захромать. То затюпає, то знов зашкандибає.
Збуча́віти, -вію, -єш, гл. Одеревенѣть. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло.
Лютровий, -а, -е. лютрові залізця. Родъ ловушки для лисиць, куниць, хорей и подобныхъ звѣрей.
Опівзні, -нів. Cм. півзні.
Похмарний, -а, -е. Пасмурный.
Роздзьобати, роздзюбати, -баю, -єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. Борон тіло роздзюбав, кости роскидає.
Стиглий, -а, -е. Зрѣлый, спѣлый. Чи є, діду, стиглі кавуни? Ум. стигленький. Це вже стигленькі ягоди.