Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лигнути
лигнутися
лигомина
лигоминець
лигонути
лиджа
лижка
лижкарство
лижкарь
лиза
лизанка
лизати
лизатися
лизень
лизкати
лизнути
лизун
лизь
лизькати
лико
ликтор
ликуватий
лилик
лиліяс
лиман
лиманний
лиманник
лиманський
лимаренко
лимариха
лимарів
лимарівна
лимарка
лимарство
лимарський
лимарщина
лимарь
лимарювання
лимарювати
лимзати
лимпач
лимпачевий
лин
лина
линва
линець
линина
линити
линія
линка
линкий
линковатий кінь
линовище
линовка
линок
линочок
линтваревий
линтварець
линтварик
линтварь
линути 1
линути 2
линутися
линча
линь
линьба
линющий
линяти
липа
липарка
липень
липець
липина
липиці
липівка
липка
липкачий
липкий
липковатий
липковиця
липневий
липник
липнути
липняк
липоватиця
липовий
липонька
липочка
липці
липчик
липчиця
лип'я
лип'янка
лис 1
лис 2
лиса
лисак
лисан
лисаня
лисеня
лисий
лисина
лисиця
лисиченя
лисичий
лисичка
лисиччин
лисиччук
лисіти
лиск
лиска
лискавиця
лискавка
лискарь
лискати
лискнути
лиско
лискотати
лискучий
лиснитися
Будчина, -ни, ж. = будка 2 — 4. Пішли в будчину, подивились у засічку, аж там пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Бузув'Я, -яти, с. = бузівок. Ум. бузув'ятко.
Грузо́та, -ти, ж. Топкое мѣсто, трясина. Черк. у.
За́вждішній, -я, -є. = завжде́нний. То було завждішнє змагання. Мир. Пов. І. 149.
Карда, -ди, ж. Желѣзная щетка, которою расчесываютъ шерсть или лень.
Намекета́ти, -кечу́, -чеш, гл. Накричать по-козьи.
Непохитно нар. Стойко.
Позмішувати, -шую, -єш, гл. Смѣшать (во множествѣ).
Прикупати, -па́ю, -єш, сов. в. прикупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Прикупать, прикупить. Ще мати й город прикупила. Г. Барв. 256. живе, лиха прикупивши, — живетъ кое-какъ, съ бѣдой. Ном. № 7504.
Риженький, -а, -е., Ум. отъ рижий.
Нас спонсорують: