Блекотати, -чу́, -чеш, гл.
1) = белькотати.
2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче.
Виправдати, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Ганиба, -би, ж. = ганеба. А сам в убожестві, в ганибі. Було куди ні підуть мої дочки і поденно робити, або що, ніколи ганиби не чути.
Долига́тися, -гаюся, -єшся, гл. Доѣсться, дожраться до чего либо.
Захва́чувати, -чую, -єш, сов. в. захвати́ти, -чу́, -тиш, гл. = захоплювати, захопити. Не хапайсь в пекло: може ще й син захватить.
Обкалятися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Испачкаться, опачкаться.
2) Опачкаться испражненіями. Дитина сидить у запічку — обкалялась.
Отратитися, -чуся, -тишся, гл. = утратитися. Оженився сіромаха та й думку думає: оженився, отратився, та й щастя немає.
Пусто нар.
1) Пусто. Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі. Нѣтъ, не имѣется. Порядку пусто.
2) Напрасно. Пусто затрудилися, паночку.
3) — говорити. Говорить пустяки. Посіяв я пшениченьку рідко. — Говориш ти, козаченьку, пусто: зійде твоя пшениченька густо.
4) — іти, піти. а) По пустому пропадать, пропасть. На панщині робить, а свої дні дома й так, — ідуть пусто. б) Плохо вести себя, не заботиться ни о чемъ. А я було кажу: «Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду».
Шибайголова м. Сорвиголова. А коні наче знають, чого сим шибайголовам хочеться: скачуть, як кози, то сюди, то туди поміж кущами.
Шугай, -гая, м.
1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит. Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю.
2) Родъ женской одежды.
3) Имя собаки.