Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лигнути
лигнутися
лигомина
лигоминець
лигонути
лиджа
лижка
лижкарство
лижкарь
лиза
лизанка
лизати
лизатися
лизень
лизкати
лизнути
лизун
лизь
лизькати
лико
ликтор
ликуватий
лилик
лиліяс
лиман
лиманний
лиманник
лиманський
лимаренко
лимариха
лимарів
лимарівна
лимарка
лимарство
лимарський
лимарщина
лимарь
лимарювання
лимарювати
лимзати
лимпач
лимпачевий
лин
лина
линва
линець
линина
линити
линія
линка
линкий
линковатий кінь
линовище
линовка
линок
линочок
линтваревий
линтварець
линтварик
линтварь
линути 1
линути 2
линутися
линча
линь
линьба
линющий
линяти
липа
липарка
липень
липець
липина
липиці
липівка
липка
липкачий
липкий
липковатий
липковиця
липневий
липник
липнути
липняк
липоватиця
липовий
липонька
липочка
липці
липчик
липчиця
лип'я
лип'янка
лис 1
лис 2
лиса
лисак
лисан
лисаня
лисеня
лисий
лисина
лисиця
лисиченя
лисичий
лисичка
лисиччин
лисиччук
лисіти
лиск
лиска
лискавиця
лискавка
лискарь
лискати
лискнути
лиско
лискотати
лискучий
лиснитися
Блиска, -ки, ж. Трясогузка, Motacilla ripivaga. Вх. Уг. 227.
Виборний, -а, -е. 1) Отмѣнный, отборный. Там то личко рум'янеє, ще й слова виборні. Грин. III. 163. Збірає женців та все виборнії, хлопці, дівчата та все молодії. АД. І. 81. 2) и виборний = виборовий.
Громаді́лка, -ки, ж. Конныя грабли.
Дога́д, -ду, м. Догадка. Аби погад, то вийде й догад. Посл. Не в догад. Невдомекъ. І не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу. К. ЧР. 26. На дога́д зна́ти. Догадываться. Ще соколонько не долітає, а батенько на догад знає. Мет. 150. На дога́д казати. Говорить намеками. На дога́д дава́ти. Намекать. Дає тому на догад. Мнж. 109.
Накуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. накури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Накуриваться, накуриться вдоволь. Кури, кури, та, Василько, кури, накуряйсь. Грин. III. 650.
Підгорілка, -ки, ж. пт. Anas ferina. Вх. Пч. II. 8.
Підкова, -ви, ж. 1) Подкова. Пакінь підкований: хазяїн на зіму підкував та й забув вирвати підкови. Рудч. Ск. II. 17. Туди тебе зашлють, де волам роги правлять, а кіз кують підковами. Ном. 2) Желѣзная подбивка на верхней части ярма (чашовині). Рудч. Чп. 250. Ум. підківка, підківонька, підківочка.
Попідмочувати, -чую, -єш, гл. Подмочить (во множествѣ). Такий дощ лив, ворохи мені на току попідмочувало. Харьк. у.
Приступатися, -паюся, -єшся, сов. в. приступитися, -плю́ся, -пишся, гл. = приступити. Ой лежить тіло як папер біле, ой ніхто к тілу не приступиться. Мет. 307.
Протовплюватися, -лююся, -єшся ж протовпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прото́впитися, -плюся, -пишся, гл. Протискиваться, протиснуться въ толпѣ. Петро протовплявсь усе дальш. К. ЧР. 260. За народом так насилу протовпились до хати. Кв.
Нас спонсорують: