Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Бейкатися, -каюся, -єшся, гл. = бекатися. Сиділа б ти лучче дома, чого його по грязі бейкатися.
Кокосом нар. Злобно, искоса. Дивиться кокосом.
Пещота, -ти, ж. Нѣга, сладострастіе.
Пинявий, -а, -е. Кропотливый, медленный. Пір'я дерти — пинява робота.
Приорати, -ся. Cм. приорювати, -ся.
Самоходник, -ка, м. Въ сказкѣ эпитетъ сказочнаго быстроногаго бычка.
Смирний, -а, -е. Смирный, кроткій. На смирного Бог нанесе, а ледаче й само наскоче. Ум. смирненький, смирнесенький.
Соннота, -ти, ж. Сонливость. На бабу все нападає соннота.
Чей нар. = ачей. Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить.