Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лигнути
лигнутися
лигомина
лигоминець
лигонути
лиджа
лижка
лижкарство
лижкарь
лиза
лизанка
лизати
лизатися
лизень
лизкати
лизнути
лизун
лизь
лизькати
лико
ликтор
ликуватий
лилик
лиліяс
лиман
лиманний
лиманник
лиманський
лимаренко
лимариха
лимарів
лимарівна
лимарка
лимарство
лимарський
лимарщина
лимарь
лимарювання
лимарювати
лимзати
лимпач
лимпачевий
лин
лина
линва
линець
линина
линити
линія
линка
линкий
линковатий кінь
линовище
линовка
линок
линочок
линтваревий
линтварець
линтварик
линтварь
линути 1
линути 2
линутися
линча
линь
линьба
линющий
линяти
липа
липарка
липень
липець
липина
липиці
липівка
липка
липкачий
липкий
липковатий
липковиця
липневий
липник
липнути
липняк
липоватиця
липовий
липонька
липочка
липці
липчик
липчиця
лип'я
лип'янка
лис 1
лис 2
лиса
лисак
лисан
лисаня
лисеня
лисий
лисина
лисиця
лисиченя
лисичий
лисичка
лисиччин
лисиччук
лисіти
лиск
лиска
лискавиця
лискавка
лискарь
лискати
лискнути
лиско
лискотати
лискучий
лиснитися
Божкодайло, -ла, м. = божкарь. (Галиц.). Желех.
Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Дармої́жник, -ка, м. = Дармоїд.
Загри́мати Cм. загрімати.
Лицемір, -ра, м. Лицемѣръ. Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку. Єв. Мт. VII.
Молоди́чка, -ки, ж. Ум. отъ молодиця.  
Ножений, -а́, -е́ Ножной; къ ногамъ относящійся, на ногахъ находящійся. Ножана ступа. Сим. 139. Ножені пальці. Мнж. 42.
Повижинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (серпомъ — во множ.). Уже всю траву в садку повижинала. Черниг. у.
Повиучувати, -чую, -єш, гл. Выучить, изучить (во множествѣ). І все те позамічати, на пам'ять повиучувати. Левиц. Пов. 34. Повиучувати слав'янські мови. К. ХП. 127.
Позасаджувати, -джую, -єш, гл. Засадить (во множествѣ).
Нас спонсорують: