Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лаба
лабаз
лабазник
лабайдак
лабайстер
лабатий
лабети
лабза
лабзюк
лабзюкати
лабзюкувати
лабзюкуватися
лабзючка
лабиринт
лабка
лабуз
лабуззя
лабузіння
лабузнитися
лабурник
лабуштан
лабцювати
лава
лаверджет
лавиця
лавка
лавник
лавниківство
лавничка
лавонька
лавочка
лавр
лаврик
лавровий
лавута
лавчастий замок
лавчина
лаганець
лаганок
лагерь
лагід
лагідний
лагідність
лагідно
лагода
лагоджіння
лагодиком
лагодити
лагодитися
лагодіння
лагодком
лагодливий
лагодний
лагомина
лагоминець
лагоминка
лагузка
лагун
лаґун
лад
лада
ладан
ладанити
ладен
ладенний млин
ладити
ладитися
ладі
ладівниця
ладка
ладканка
ладкання
ладнати
ладнати 2
ладнатися
ладний
ладність
ладно
ладо
ладожник
ладом
ладоньки
ладування
ладувати
ладуватися
ладун
ладунка
ладусеньки
ладянка
лаз
лазенька
лазити
лазівка
лазіння
лазник
лазниця
лазній
лазнюк
лазня
лазовий
лазок
лазун
лазунка
лазуряка
лаістий
лай I
лай II
лайдак
лайдачка
лайка
лайлак
лайливий
лайно
лайнути
лайняк
лайняр
лайтан
лайтук
лак
лакей
Лі́гво, -ва, с. 1) Логовище, логово. Знай свиня своє лігво. Ном. № 13463. 2) Постель. Побрався я до свого лігва. Мир. ХРВ. 187.
Нали́катися, -каюся, -єшся, гл. Наглотаться. Черном.
Однораз нар. Сразу, вдругъ. Пішов і однораз знайшов його. Борз.
Піняз, -за и пінязь, -зя, м. 1) Монета въ 1/2 крейцера. Угор. 2) мн. Деньги. Гол. IV. 443. Вх. Лем. 450. Ум. пінязок, пінязьок.
Справниця, -ці, ж. Присутственное мѣсто. В справниці осталися судці з авдитором. Федьк. III. 150.
Узяття, -тя, с. Взятіе, полученіе. Приїжджають до тебе з Січі задля узяття тілько подарунків. К. ЧР. 301.
Хрусталь, -ля, м. = хрущ 1. Melolontha vulgaris. Вх. Пч. II. 27.
Черчистий, -а, -е. 1) = червчистий. Уродив черчик черчистий. Мет. 233.
Чорнокорінь, -ню, м. Раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. І. 120.
Шротівниця, -ці, ж. Дробовница.
Нас спонсорують: