Греча́ник, -ка, м. 1) Родъ хлѣба изъ гречневой муки. Невістки напекли гречаників. 2) Въ загадкѣ: человѣкъ. 3) Названіе пѣсни. Почали співати «Гриця» потім «Бурлаку», «Чоботи» і «Гречаники».
Запоро́жецький, -а, -е. = запорожський. Се все були запорожецькі землі. Земля, мати, земля, мати, запорожецькая.
Знаття, -тя́, с. Знаніе. Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. І. 96). коли б, як би знаття́. Если бы было извѣстно. Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав.
Качер, -ра, м. = качур.
Когутій, -я, -є. = когутячий.
Муштрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Обучать военнымъ пріемамъ. Тоді ну військо муштрувати. 2) Школить, дрессировать. Муштровані, бодай їх: гавкають у захисті, а очей не покажуть. І стару панію почне мушрувати було з самого ранку: Що се ви, мамінька, без чепчика вийшли?
Позагівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = позагівляти.
Розлітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розлеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разлетаться, разлетѣться. Розлетілись, як липове клиння. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами: як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Переносно: разбѣгаться, разбѣжаться. Але ішли легиники да все гомотіли, як учули да ровточку, вни ся розлетіли.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї).
1) = фик.
2) = парубок.
Шелеснатий, -а, -е. Густолиственный и потому многошумный. Ясень шелеснатий.