Ймовірний, ймя́ти и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Кінець, -нця́, м. 1) Конецъ, окончаніе, заключеніе. Кінець — ділу вінець. Царству його не буде кінця. на при кінці. Въ концѣ, напослѣдокъ. На при кінці всього й каже... до кінця. До конца, до окончанія. До кінця там досидів. кінець віку. а) Окончаніе жизни. Оце вже кінець мого віку. б) Конецъ міра. Мабуть кінець віку оце приближився: хоч рідного брата тепер стережися. дійти кінця́. Окончить. а вже ж я тобі доїду кінця! Ужъ я тебя доканаю! 2) Конецъ (предмета). Попустила низько кінці стрічок. Устромив кілок гострим кінцем у землю. Кінцем ножа копирсає. кінці в край. Нѣтъ выхода, безвыходное положеніе. Таке мені прийшлось тоді: прямо кінці в край, — нічого їсти. Пішов та й украв. 3) Кожаная часть кнута. На пугу ремінний конецъ. 4) Край, предѣлъ. Позбірав вибраних од кінця землі до кінця неба. Употребляется какъ нарѣчіе съ родительнымъ падежемъ: кінець стола, кінець села. На концѣ стола, села. Сидить батько кінець стола. Тоже значитъ и кінці стола. Сидить собі, сердека, у великій хаті, на лаві, кінці стола. 5) Окончаніе книги. Кінець Чорній Раді. Ум. кінчик, кінчичок. Бачив купку зірочок, або ріжок місяцевий, кінчичок.
Кухоль, -хля, м. Глиняная, деревянная или металлическая кружка. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Коло неї на лаві череп'яний кухоль з водою. Старі кухлі полив'яні, горілкою наливані. Ум. кухлик, кухличок. Брагу кухликом тягли. На вікнах наставляно в кухликах квіток. Та подай, Галю, та подай мені і кухличок, і відерце.
Оглух, -ха, м. Дуракъ. Оглух царя небесного.
Пішник, -ка, м. = піхурка. Ум. пішничо́к.
Помилувати 2, -лую, -єш, гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте.
Попідстругувати, -гую, -єш, гл. Подстрогать (во множествѣ).
Ранений, -а, -е. Раненый. Реве, як ранений кабан.
Рибалчик, -ка, м. = рибалка 1. Прислухаюсь, як ті молоді рибалчики сові приспівують.
Сіроманок, -нка, м. Сѣрый волкъ. Ой волики-сіроманки, чом ви не орете?