Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цінований

Цінований, -а, -е. Обдѣланный въ олово? Ціновану пляшку виймав, шрубок одшрубував, оковити-горілки наливав. Лукаш. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІНОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІНОВАНИЙ"
Гнуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать.
Годованець, -нця, м. 1) Воспитанникъ, вскормленникъ. Приняв був до себе якогось троту Петра за годованця. Котл. Н. П. 355. 2) Крестьянинъ, который завѣщаетъ кому либо свое имущество, за что наслѣдникъ долженъ до смерти кормить и поить завѣщателя. Шух. І. 52. 3) Животное, откармливаемое на убой. Вже всюди вправилась, тільки ще зосталось бур'яну насікти для годованців. Св. Л. 9.
Напа́трати, -раю, -єш, гл. О птицахъ: ощипать нѣсколькихъ и приготовить для варки или жаренья.
Ошпарити Cм. ошпарювати.
Пердіти, -джу, -ди́ш, гл. Испускать вѣтры.
Плем'я 2, -м'я и -мени, с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». Мнж. 59. 2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами. Левиц. І. Перші кн. 5.
Пляскати, -каю, -єш, гл. = плескати.
Стул, -ла, м. = матня. Черн. у.
Супружник, -ка, м. Участникъ въ супругѣ, одинъ изъ спрягающихъ свои волы для совмѣстнаго паханія. Черк., Камен. уу.
Усиновити Cм. усиновляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІНОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.