Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лихо

Ли́хо, -ха, с. 1) Бѣда несчастіе; горе. Не шукай лиха, — само тебе знайде. Чуб. І. 263. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7506. Аби танцювати вмів, а робити й лихо навчить. Ном. № 12478. Кожна людина своє лихо носе. Ном. № 1992. Через тебе і я буду у лисі. Н. Вол. у. Хто не знає закохання, той не знає лиха. Мет. 31. hа лихо. Ha бѣду. вдарити лихом об землю. Стряхнуть съ себя горе. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. Стор. МПр. 126. лихом зануди́лось. Охватила сильная тоска. лиха набіжиш. Будетъ тебѣ бѣда. Сим. 74. лиха набратись. Испытать горе. Так то й добуть, лиха не набравшись! Ном. № 13882. лихо спіткало. Случилось несчастіе. лихом торгувати. Эксплоатировать несчастіе. 2) Зло. З письменних все лихо встає. Ном. № 6042. Піп людей карає, а сам лихо робить. Ном. № 7031. Лихо коїти. Ном. № 2874. Ум. лишко, лишенько, лишечко. оце ли́шко! Вотъ бѣда! Лишко тяжке! О. 1861. VIII. 3. Заграй мені, дуднику, на дуду, — нехай своє лишенько забуду! Шевч. 486. Ох лишечко! Хтось іде! Шевч. 281.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИХО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИХО"
Відімстити Cм. відімщати.
Гуса́рський, -а, -е. Гусарскій. Левиц. Пов. 147.
Закама́рок, -рку, м. Закоулокъ. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік. Стор. І. 54.
Зробка, -ки, ж. брати гроші на зро́бку. Врать деньги подъ отработокъ. Землі в його нема, — бере гроші на зробку: уперед даєш, а послі він одробля. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Крити, крию, -єш, гл. 1) Крыть, покрывать, укрывать. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Ном. № 3200. А тепера (листонько) падаєш, земленьку криєш. Крити хату. 2) Скрывать. Криє від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця. Мир. Пов. II. 88. 3) Сохранять, защищать. Преимущественно въ выраженіяхъ, обращаемыхъ къ Богу и святымъ. Нехай Бог криє! Г. Барв. 310. крий, боже! Сохрани Богъ! Избави Богъ! Не дай Богъ! Часто употребляется въ значеніи: очень сильно. По небу хмари скрізь погнало, і вітер по землі, крий Боже, заревів! Греб. 376. Так важко зітхнула, що крий Мати Божа! Кв.
Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу). Желех. Вх. Зн. 34.
Наддністря́нка, -ки, ж. Жительница Приднѣстровья. Желех.
Прокидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прокинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Просыпаться, проснуться. Вночі прокинешся, — не спить Василько мій. МВ. ІІ. 9. Иногда прокинутися въ знач. очнуться. МВ. (О. 1862. III. 41). Зомлів Марко, й земля задріжали... Прокинувся... до матері, — а мати вже спала. Шевч. 118. 2) Появляться, появиться; встрѣчаться, случаться. Щоки повпадали і вже волосся прокидається біле. О. 1862. X. 8. Стали прокидатись де-где й злодіячки — новина в Пісках. Мир. ХРВ. 119. Все ж таки прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають, і одпочинуть як слід. Драг. 171. 3) Только сов. в. ? Отелиться. Рано походила наша корова, то рано й прокинулась. Зміев. у.
Свислі, -лів, мн. Нижній конецъ плавної сітки. Вас. 188.
Укладка, -ки, ж. Взносъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИХО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.