Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безнемірно

Безнемірно нар. Безмѣрно. Він безнемірно пив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНЕМІРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНЕМІРНО"
Бунтівний, -а, -е. = бунтовливий. Желех.
Вс... Cм. ус....
Зві́ток, -тку, м. Пучекъ расчесаннаго льна. Вх. Уг. 249.
Необавки нар. Немедля, сейчасъ. Угор.
Ніц мѣст. = нічого. Панич не знав ніц. Ном. № 1164.
Отоса, -си, ж. = отеса. Ум. отісонька. Щоб тебе кониченько не довіз, щоб отісонька порвалась. МУЕ. III. 142.
Парка, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Повпихати, -ха́ю, -єш, гл. Втолкнуть, впихнуть (многихъ). Повпихала обох швидче в хату та й двері причинила. Харьк.
Скакавиця, -ці, скакавка, -ки, гл. Лягушка. Вх. Зн. 63.
Сябер, -бра, сябро, -ра, м. Участникъ земельнаго владѣнія, компаньонъ въ торговомъ предпріятіи. Вас. 189. КС. 1890. VI. 478. Брат братові сябер. Ном. № 9399.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗНЕМІРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.