Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Викладчатий, -а, -е. Отложной. Викладчатий комір (у сорочці). Cм. викладаний.
Віднога, -ги, ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Дуб був високий, а на дубі три одноги були.
2) Рукавъ рѣки.
3) Отрогъ горы.
Жу́рний, -а, -е. Печальный. Вона не сердита, а така вона журна. Сама вона журна дуже, а Катрю вговоряє: «Не печалься».
Зарі́док, -дку, м. = за́рід.
Новодранка, -ки, ж. Изорванная рубаха. (Насмѣшка: вмѣсто — новая рубаха). Що-вечора і що-ранку то й надінеш новодранку.
Перевижшати, -шаю, -єш, гл. Превысить; превзойти. Посіпака економ то пана перевижшав, бо народ катував.
Росторгнути, -ну, -неш, гл. Разсѣять, развлечь. Не расторгнет моєй туги найблизша родина.
Скалитися, -люся, -лишся, гл. Скалиться. Скалиться, як собака на висівки.
Сніг, -гу, м. Снѣгъ. Злякався, побілів, як сніг. Ум. сніжо́к, сніже́чек.
