Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи».
Зашипоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = зашипіти. Зашипотять мов гадюки.
Зворухну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Тронуться съ мѣста, шевельнуться. 2) Всколыхнуться; засуетиться. Мати Божа! Увесь будинок зворухнувся: білити, мити, прибірати... Панночки сподіваємось!
Їжак, -ка, м. 1) Ежъ. 2) Родъ намордника съ колючками, надѣваемый на телятъ, чтобы они не могли сами сосать корову.
Крушитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Сокрушаться. Гляну в перше віконечко — плачу, крушуся, гляну в друге віконечко — Богу помолюся.
Пачкарь, -ря́, м. Контрабандистъ. Cм. пачка.
Росправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. росправитися, -влюся, -вишся, гл. Расправляться, расправиться. Шаблею ми я ним росправимось.
Томлений, -а, -е. Утомленный. Там томлені знаходять опочивок.
Українець, -нця, м. Украинецъ. Сами ж себе ми зовемо українцями, та рідну землю Україною.
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.
