Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безнащадний

Безнащадний, -а, -е. Не имѣющій потомства, безпотомный. Cм. нащадок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНАЩАДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНАЩАДНИЙ"
Безсумлінність, -ности, ж. Безсовѣстность. Желех.
Застіба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. застібну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Застегиваться, застегнуться. Ґудзями застібався. Лавр. 4.
З'єдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Соединиться. 2) Договориться, условиться. Давав по сороківці од хури, а з його правили по дві: торгувався він два дні, а на третій з'єднались за злотого. О. 1862. III. 78.
Ласько, -ка, м. = ласун.
Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він! Зміев. у.
Перегорнути, -ся. Cм. перегортати, -ся.
Підчіпок, -пка, м. Подшипникъ. Черк. у.
Повище нар. Выше. Зробив загони повище сажня. Чуб. II. 36. Ухи повище лоба не ростуть. Ном. № 1016.
Позагівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = позагівляти.
Статечно нар. Постоянно, степенно, солидно; порядочно; благоразумно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗНАЩАДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.