Злипатися, -паюся, -єшся, сов. в. зли́п(ну)тися, -пнуся, -нешся, гл. Слипаться, слипнуться. Спілі вишні злипались китяхами. Кого люблю, — поцілую, аж губоньки злипаються:
Обідній, -я, -є. Обѣдній. Та збудила мене мати в обідню годину.
Повершити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам.
2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Отже ж дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить.
Пропонувати, -ну́ю, -єш, гл. Предлагать. Що то за грунт, що він нам пропонує? Як отруєно Батуру, так первим на його престол пропонували пани князя Василя.
Простацький, -а, -е. Простой, простонародный. Не погордуй уступити до нашої простацької господи.
Пруття, -тя, с. соб. отъ прут. Роспустили верба листя, а береза пруття. Пішло щастя в ліс по пруття. посл. ум. пруттячко.
Рід, ро́ду, м. 1) Родъ, родственники, фамилія. Чи обідала, чи не обідала, аби рід відвідала. В мене батька немає і рід не приймає. Нема в його ні роду-родини, та нема в його ні вірної дружини. 2) Родъ, племя, происхожденіе. Козацькому роду нема переводу. Баба з пекла родом. Великого роду, а псього ходу. 2) Порода. Родом кури чубаті. Такий уже в їх рід, що вони всі низенькі та натоптувані. 4) з-роду = зроду. Не було добра з-роду, не буде й до гробу. 5) на роду написано. Суждено. Що написано на роду, того не обійдеш на льоду. 6) ро́дом = зроду. Кого не любила і родом не знала, то судив мені дідько. Ум. родик, родо́чок, родонько.
Розснаститися, -щуся, -стишся, гл. Развалиться, разломаться (о чемъ либо сдѣланномъ, сбитомъ изъ различныхъ частей). Журавель коло криниці розснаститься, як недобре збитий.
Спитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Не спитавши голови, не лізь до ніг. Все розберіть та й спитайте тоді себе: що ми?
Спосужати, -жа́ю, -єш, сов. в. спосудити, -джу, -диш, гл. Помогать, помочь, одолжать, одолжить, ссужать. Спосудьте мене, пустіть чистити ліс, бо нічим витопити. Волів спосужали перевозити бідним пашню, та й так тихенько декому роздавали всячину.
