Балакання, -ня, с. Разговоръ, каляканье. Нам не треба балакання, не треба слів, а треба діла.
Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Гнуздечка, -ки, ж. Ум. отъ гнузда.
Годитися 2, -джуся, -дишся, гл. О погодѣ: проясняться. От вже на дворі стало годиться.
Головачка, -ки, ж. Головастикъ.
Зага́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. зага́чити, -чу, -чиш, гл. Захватывать, захватить крюкомъ; зацѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть, завлечь, привлечь. Хлопці його у свою компанію загачили хитрощами.
За́стібка, -ки, ж. = застіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. Двоє дітей... в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було.
Кулачина, -ни, м. Кулакъ. А я постелю сірячину, а в головах кулачину.
Похарцизувати, -зу́ю, -єш, гл. Поразбойничать.
Чільце, -ця, с.
1) Ум. отъ чо́ло.
2) Годъ женской головной повязки.
