Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безлюдувати

Безлюдувати, -дую, -єш, гл. Быть безлюднымъ. Верхній город після хмельнищини безлюдував. К. ЧР. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДУВАТИ"
Гу́си. Cм. Гусь.
Дога́дливий, -а, -е. Догадливый, смѣтливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догидливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. ЗОЮР. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала. Мет. 423.
Комиза, -зи, ж. 1) = комиз. 2) Капризный, привередливый человѣкъ.
Курбало, -ла, с. Болѣе глубокое мѣсто въ рѣчкѣ. Шух. I. 81.
Насторочувати, -чую, -єш, сов. в. насторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Наставлять, наставить, поднимать, поднять. Насторочила свиня щетину мов їжак. 2)вуха. Навострять уши. Еней наги насторочив уха. Котл. Ен. III. 73.
Непотрібний, -а, -е. Ненужный. Хто бідний, той нікому непотрібний. Ном. № 1602.
Повирізняти, -ня́ю, -єш, гл. Выдѣлить (во множествѣ). Ягнят з отари повирізняли.
Позамулюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Быть занесеннымъ иломъ (во множествѣ). Над річкою городи позамулювались. 2) Натереть себѣ шею ярмомъ (о волахъ). Воли позамулювались, до треба... волам шиї парить, щоб погоїлись. Рудч. Ск. І. 171.  
Пошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазать.
Тепличка, -ки, ж. Ум. отъ теплиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЛЮДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.