Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безмін

Безмін, -на, м. Безмѣнъ. Безмін да терези. К. ЧР. 71. Ум. безмінчик. Ув. безмінище, безміняка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІН"
Безмастий, -а, -е. Безцвѣтный (о лошадяхъ). Ця коняка від старости стала якась безмаста.
Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Водніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться водянистымъ.
Гугни́вий, -а, -е. = Гугня́вий. А Кирило Тур.... гугнивим голосом: хиба ж тобі не страшно вмірати? К. ЧР. 395.
Два́йцять и пр. = Двадцять и пр.
Дожда́тися, -жду́ся, -дешся, гл. = Діждатися. Ждав, ждав змій, та й не дождався. Рудч. Ск.
Огир, -ра, м. = огер. Прискочив перше до Камили, як огир добрий до кобили. Котл. Ен. VI. 61.
Поціпкати, -каю, -єш Почирикать, попищать (о птицѣ). Угор.
Умилосердитися, -джуся, -дишся, гл.
Шапчорина, шапчури́на, -ни, ж. = шапчери́на. Мил. 51. На парубочках платтє все лиха да ряднина, а сірая да сірячина, а ізверху да шапчурина. Чуб. III. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗМІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.