Гайворонячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій грачу, грачевый, грачій.
Жи́лник, -ка, м. Первый понедѣльникъ великаго поста. Як прийде жилник, то не мине й винник. Cм. жилавий, жилний.
Їстки гл. ум. отъ їсти. Питочки вона не хоче, їстки не береться.
Кидатися, -даюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] кинутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Бросаться. Кинувсь до Шрама і поцілував його. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася.
2) Обращаться. Вже й на прощу ходили, і до знахарів кидались — не пособляє.
3) Впадать. Там, де Случ з Горином кидається у Припець, — звідти ми пригнали.
4) Биться (о сердцѣ, пульсѣ). А серце моє кидається, кидається.
5) не кидатися чого́. Придерживаться, не оставлять. До Св. Духа не кидайся кожуха. Цілий вік він брехав, дак того хліба не кинеться, поки і вмре. першого купця не кидайся. Не упускай перваго покупщика. Чи стала ціна, чи не стала, а ти первого торгу не кидайся.
Кишенька, -ки, ж. Ум. отъ кише́ня.
На-Міць нар. Накрѣпко. Не на-міць робилось.
Наскакувати, -кую, -єш, сов. в. наскочити, -чу, -чиш, гл. Наскакивать, наскочить. Тут їм назустріч і коні наскочили. Не кінь наніс, але сам молодець наскочив. Оттут би наскочить на його наглою смертю. Мовчи! — ткнула пані, наскакуючи.
Новоження, -ня, с. Свадьба? новолуніе? Як хто хоче, щоб свірщки в хаті не водились, то... каже: Свірщки-молодці, ходіть сюди, кличе вас місяць на новоження.
Поздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поздорови́ти, -влю́, -виш, гл.
1) Давать, дать здоровья (употребляется преимущ. въ сов. в.). Десь мій милий чорнобривий та в степу ночує. Як в степу при дорозі, — поздоров же його, Боже!
2) Поздравлять, поздравить. Чом ти... не поздоровиш його? Адже бачиш, він заручився. Кішку Самійла поздоровляли. поздоровити днем. При встрѣчѣ поздравить съ настоящимъ днемъ.
Стеблистий, -а, -е. Съ большимъ стеблемъ. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє.