Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безневинно

Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Мир. ХРВ. 278. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. АД. І. 187. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНЕВИННО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНЕВИННО"
Докупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Докупаться. Докупався до того, що мало не втопився.
Доруби́ти Cм. дорублювати.
Жебра́цтво, -ва, с. 1) Нищенство. 2) соб. Нищіе. Желех.
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма. Рудч. Чп. 250.
Захиля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. захили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Укрываться, укрыться за кѣмъ или чѣмъ-либо. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка: я за його захилюсь, захилюсь, та й нікого не боюсь, не боюсь. Н. п.
Злющий Cм. злючий.
Нашептати Cм. нашіптувати.
Недоверший, -а, -е. Недорослый. Хотіла мене мати за першого дати; а той перший малий, недоверший. Гол. III. 472.
Полотенечко, -ка, с. Ум. отъ полотно.
Усилковуватися, -вуюся, -єшся, гл. Силиться, стараться. Не дурно ж вони так усилковувались мене випхнути. Мир. ХРВ. 387.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗНЕВИННО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.