Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безневинно

Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Мир. ХРВ. 278. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. АД. І. 187. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНЕВИННО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНЕВИННО"
Вітериця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 231.
Гінкий, -а, -е. Тонкій и высокій, быстро вверхъ растущій. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан. Греб. 318.
Гнап, -па, м. Мастеръ, изготовляющій сіряки и опанчі. Желех. Гол. Од. 55.
Ме́же пред. = межи. Пусти уха меже люде, то чимало почуєш. Ном. № 6994.
Полаштувати, -ту́ю, -єш, гл. = полагодити. Полаштую вози.
Поохотити Cм. поохочувати.
Примислити, -лю, -лиш, гл. Придумать.
Розсипка, -ки, ж. В розсипку. Въ разсыпную. В розсипку кінних роспустивши, сам як опарений кричав. Котл. Ен.  
Усевладництво, -ва, с. Всемогущество. Нема йому ні наситу всевладницьтвом, ні впину. К. ПС. 51.
Шуліка, -ки, м. Коршунъ. Ном. № 13386.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗНЕВИННО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.