Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безна

Безна, -ни, ж. Запущенное поле, дурное неудобное мѣсто. Ковел. у. Отсюда: забезнити поле — запустить ниву.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНА"
Витхнутися, -нуся, -нешся, гл. = витхатися.
Відхожати, -жаю, -єш, гл. = відходити. Старший брат теє зачуває, до утрені божественної одхожає. Чуб. V. 848.
Волосяниця, -ці, ж. Власяница. Замість чернечої волосяниці надів сталеву ковану тканину. К. Бай. 73.
Захла́нний, -а, -е. прил. Жадный. Убогому мало-що бракує, а захланному всього. Ном. 1564.
Земля́цтво, -ва, с. соб. Земляки.
Злосливий, -а, -е. = злісливий. Герод злосливий. Kolb. І. 90.
Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ. Желех.
Лизну́ти Cм. лизати.
Понюшити, -шу́, -ши́ш, гл. О животномъ: понюхать воздухъ.
Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Левиц. І. 11. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. АД. І. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.