Бундячитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися. Возний, — так і бундячиться, що помазався паном.
Вистругати Cм. вистругувати.
Гарматій, -тія, м. = гармаш.
Заглу́шувати, -шую, -єш, гл. = заглушати. Усякий чоловік заглушує своє горе: хто п'янством, хто скнаростю, а сей, бач, казками.
Залулу́кати, -каю, -єш, гл. О ночныхъ хищныхъ птицахъ: закричать. Залулукала сова. Залулукав леліт.
Коць, -ця, м.
1) Коверъ. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли.
2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем.
Люсува́ти, -сую, -єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь. На вапну налили води, то вона й люсує. Вапно люсувати.
Нахрякати, -каю, -єш, гл. = нахаркати.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти.
Перть, -ти, ж. Тропинка, по которой гоняютъ овецъ.