Австрія́к, -ка, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.
Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Гейки меж. Въ значеніи; ѣхать впередъ въ слѣдующей поговоркѣ. Ні стейки, ні гейки.
Зорешливо нар. = зоряно. А на дворі зорешливо та тихо.
Ізг.. Cм. зг.
Кадіб, -доба и кадівб, -довба, м. 1) Большая кадка, употребляющаяся для храненія зерна или муки, капусты и пр. Наше просо в кадобі. На городі капуста росла, в стозі насічена, в кадовбі наквашена. 2) Квасильный чанъ для обработки кожъ. 3) Часть древеснаго пня, пустая въ срединѣ и вставляемая въ родникъ вмѣсто колодезнаго сруба. Ум. кадібець, кадовбець.
Пересихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пересохнути, -хну, -неш, гл. Пересыхать, пересохнуть. Гортань замовкла, пересохла.
Тропак, -ка, м. Трепакъ, названіе танца. Єще вдару тропака, бо в мене натура така.
Ходушка, -ки, ж. Снарядъ, въ которомъ пріучаютъ дѣтей ходить.
Штитися, штуся, шти́шся, гл. = шануватися. Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися. Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився.
