Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безлюдько

Безлюдько, -ка, м. Нелюдимъ. Ото безлюдько! не хоче з людьми ні випити, ні ззісти. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДЬКО"
Байдачище, -ща, м. Ув. отъ байдак.
Винагорода, -ди, ж. Награда.
Дрозд, -да́, м. пт. Дроздъ, Turdus vulgaris.
Забавни́й, -а́, -е́. = забарний. Черн. у.
Зала́пити Cм. залаплювати.
Миротво́рний, -а, -е. Примиряющій. Желех.
Підвесілок, -лку, м. Предсвадебный обрядъ въ субботу вечеромъ, на который собираются къ невѣстѣ дружки и родственники. ХС. VII. 427.
Подотлівати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и дотліти, но во множествѣ).
Тогобочанин, -на, м. Живущій на той сторонѣ рѣки.
Чорноклен, -на, чорно́кленок, -нка, м. Дерево: а) Пакленъ, Acer campestre L. Вх. Пч. І. 8. б) Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЛЮДЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.