Загойда́ти, -да́ю, -єш, гл. Закачать, заколыхать.
Заробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зароби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Запачкиваться, запачкаться. Заробився як чорт.
Крулевщизна, -ни, ж. Жалованное отъ короля имѣніе.
Підливати, -ва́ю, -єш, сов. в. підлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Подливать, подлить, лить понемногу. Вона сіль тре у макотирі та підливає борщу. Ой там козак коня напуває, а дівчина воду підливає. 2) — що. Лить, налить подъ что. Миленький встає, мене вкриває та двері підливає. Поливать, полить растеніе. Де ся діла тая дочка, що садила підливала яворочка? Чи не вийде моя мила рути підливати? — кого. Поливать, полить кому дорогу чародѣйскимъ зельемъ. Стежку йому підливала зіллячком, чарами. Чи я вплила, чи я вбрела, чи мене підлито?
Пообпарювати, -рюю, -єш, гл. Опарить (во множествѣ).
Потайки нар. = потай.
Псячка, -ки, ж. 1) Собачій пометъ. 2) Раст. Leonurus cardiaca.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови.
Сплянтувати, -ту́ю, -єш, гл. — ліс. Разчистить. Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видко.
Устатчитися, -чуся, -чишся, гл. — у слові. Сдержать слово. Антосьо.... встатчився в слові.
