Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безличний

Безличний, -а, -е. Безстыжій, неприличный. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛИЧНИЙ"
Бевкання, -ня, с. Звонъ въ одинъ колоколъ (раздѣльный). Харьк.
Вискирити, -ся. Cм. вискиряти, -ся.
Маку́шенка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ конопляныхъ сбоинъ. Вх. Зн. 34.
Окрімно нар. Отдѣльно, особо.
Підгірля, -ля, с. = підгорля. Рудч. Чп. 250.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Стуманілий, -а, -е. Съ отуманенной головой, съ помраченнымъ пониманіемъ. Схаменуться, стрепенуться стуманілі люде. К. ХП. 47.
Теслювати, -люю, -єш, гл. Плотничать. Ой там теслі теслювали: комареві труну збудували. Лукаш. 81.
Увидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Скоро ввиділи, пану доповіли. АД. І. 36.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати. 1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком. Котл. Ен. VI. 27. 2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях. Г. Барв. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЛИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.