Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Висмажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. висмажитися, -жуся, -жишся, гл. Выжариваться, выжариться, вытапливаться, вытопиться (о жирѣ).
Діл I, до́лу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Нет мене, сивий коню, горами, долами. 2) Полъ земляной. Як мертва на діл повалилась. До-до́лу. На полъ, на землю, до земли. Зсади хлопця до-долу. До-долу верби гне високі. Склонив головочку низько до-долочку. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней до-долу! Долина глибока, калина висока, аж до-долу віття гнеться. Ісус, нахилившись до-долу, писав пальцем. Ум. Доло́к, до́лонько, до́лочко.
Жасми́н, -ну, м. Жасминъ, Philadelphus coronarius L. Цвіли кущі рожі, бузку, жасмину.
Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори.
Приштрикнути Cм. приштрикувати.
Самопосвята, -ти, ж. Самопожертвованіе. Возможеш подвигом самопосвяти спасення сотворить свойму народу.
Теплінь, -ні, ж. Тепло, теплота. У зімі така теплінь у хаті.
Червінь II, -веню, м. Румянецъ. Встрѣчено только у Щоголева: Я бачу неміч, блідий вид і щоки червінем покриті.
Червотокий, -а, -е. Червоточный. Червотока горошина.
