Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безодголосний

Безодголосний, -а, -е. Беззвучный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗОДГОЛОСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗОДГОЛОСНИЙ"
Бризкатися, -каюся, -єшся, гл. Брызгаться.
Вайло 1 меж. Увы! горе! Желех.
Вибачити Cм. вибачати.
Жас, -су, м. = жах. Желех.
Клямати, -маю, -єш, гл. 1) Стучать щеколдой. 2) Чавкать. Клямаєш як свиня. Н. Вол. у.
Насолювати, -люю, -єш, сов. в. насолити, -лю́, -лиш, гл. Насаливать, насолить.
Планиця, -ці, ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр.
Помандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Отправиться, пуститься въ путь. Помандруєм прічки темненької нічки. Мет. Ой я тую далекую хлопцям подарую, а до сеї близенької та й сам помандрую. Чуб. V. 26.
Склимакований, -а, -е. Сбитый, всклокоченный (о волосахъ). Шух. I. 31.
Сплескати, каю, -єш, гл. Сплющить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗОДГОЛОСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.