Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безодголосний

Безодголосний, -а, -е. Беззвучный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗОДГОЛОСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗОДГОЛОСНИЙ"
Болоння, -ня, с. = оболонь. Гн. II. 68. Пасуть вівці по дубрівці, кози по болоню. Гол. II. 453. Ум. болоннячко, болоняченько. В чистейкім полю, в болонічейку. Гол. II. 58.
Гуся́та, -ся́т, с. мн. 1) мн. ч. отъ гуся. 2) Накожная болѣзнь.
Дотанцьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. дотанцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Дотанцовывать, дотанцовать. «Твій батько емері» — Постій трохи, дотанцюю. Ном. № 10078. 2) Дойти, танцуя. Дотанцював аж до брами. Шевч. 270.
Несогірше нар. = незгірше.
Підпоїти Cм. підпоювати.
Пооселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Припалий, -а, -е. Припавшій, покрытый. Скло, припиле порохом. Левиц. І. 234.
Сягнути Cм. сягати.
Ціпов'яз, -за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗОДГОЛОСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.