Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безлюдник

Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ. К. МХ. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДНИК"
Ангеля́н, -на, м. = Англі́єць. Закр.
Вабіння, -ня, с. Приманиваніе.
Вісень, -ні, ж. = осінь. Мов устала перед очима його та вісень тепла та ясна, коли він побрався з Галею. МВ. (О. 1862. І. 80).
Горго́нія, -нії, ж. Георгина. Правобер.
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Кільчик, -ка, м. Ум. отъ кілець.  
Крушний, -а, -е. = крихний. Желех.
Му́рза, -зи, м. 1) Мурза, татарскій князь. Всіх мурз із куренів вечеряти позвати. К. МБ. X. 19. 2) Запачканное, неумытое лицо.
Поважатися, -жа́юся, -єшся, гл. 1) Уважаться. 2)за. Считаться чѣмъ. Ні сама послідня дівка в нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу. Кв.
Хрестатий, -а, -е. = хрещатий. Шух. І. 284. Хрестатий барвінок. МУЕ. І. 149. (Полт.). Хрестате вирізування. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЛЮДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.