Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безлюдник

Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ. К. МХ. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДНИК"
Бурячиння, -ня, с. = буряковиння.
Вишморгувати, -гую, -єш, сов. в. вишморгнути, -ну, -неш, гл. Быстра выдергивать, выдернуть. Вишморгнув палицю з рук.
Головиха, -хи, ж. Жена головы. О. 1861. XI. 112.
Забідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Буває, що бідний забагатіє, а багатий забідніє.
Кобзарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть кобзаре́м. Желех.
Курвити, -влю, -виш, гл. Распутничать. Як умер чоловік, давай вона курвити. Харьк. у.
Невважно нар. Невнимательно.
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш. Чуб.
Тарахкотілка, -ки, ж. Плохая повозка. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче. Ном. № 11439.
Устрашати Cм. устрашувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЛЮДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.