Витівка, -ки, ж. Затѣя, выдумка. Доки будуть оці витівки?
Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Гони́телька, -ки, ж. 1) Гонительница, преслѣдующая. 2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. 3) Шалунья, непосѣда.
Готи́цький, -а, -е. Готическій. Церква з тонкою готицькою дзвіницею.
Невідомий, -а, -е. Неизвѣстный.
Поступування, -ня, с. Поведеніе.
Роспаюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно раздражиться, впасть въ сильное возбужденіе, раздраженіе. Cм. роз'юшитися.
Скучати, -ча́ю, -єш, сов. в. скучити, -чу, -чиш, гл. Скучать, соскучиться. Скучає, як собака за києм. Ти б поїхав та й не барився, щоб я не скучила.
Список, -ску, м.
1) Списокъ, запись. Ти вже виписаний з наших списків. У сільські списки так його записали.
2) Копія.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
