Верховинець, -нця, м. Горець.
Домня́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дом'яти.
Зайвина́, -ни́, ж. 1) Излишекъ, избытокъ. Слава Богу, що хліба є у зайвину. Нема ладу ні раз! казав же ж їй: не напікай паляниць у зайвину. За батька багато було зайвини, а це вже звівся з худоби. 2) Запасъ. А він тії гроші сховав на зайвину в кишеню. Се в вас про зайвину. Ум. за́йвинка. Тому добре жить, у кого є з зайвинки, та трохи свого приробить.
Мора́льність, -ности, ж. Нравственность.
Покепкувати, -ку́ю, -єш, гл. Посміяться надъ кѣмъ. Дай, Боже, щоб ні догадались брат з брата в чім покепкувать.
Припроваджувати, -джую, -єш, сов. в. припровадити, -джу, -диш, гл. Приводить, привести. Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку. Живого медведя припровадиш пану.
Роковини, -вин, ж. мн. Годовщина. Роковини по Шевченкові.
Слих, -ху, м. Слухъ. Прийшли слихи до милої, що милого вбито.
Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ.
Супити, -плю, -пиш, гл. Хмурить. Став супити знов чорні брови Данило.
