Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Верховий, -а, -е. 1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові.
3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ.
4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды.
5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ.
6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила?
Водотока, -ки, ж. Русло весенняго или дождеваго потока.
Вой, вою, м. Война; битва. Королі, королі, пустіть на вой воювать! Відкіля тебе, братіку, в гості виглядати: чи з буйного вою, чи з чистого поля, чи з славного люду Запорожжя?
Зелемизелоня, -ні, ж. = земизеленя.
Ляпота́, -ти, ж. Предметъ, который шлепаетъ или по которому шлепаютъ, хлопаютъ; встрѣчается въ загадкѣ на сито: Прийшла кума до куми: «дай, кумо, ляпати, поляпати та й пійти.
Малині́вка, -ки, ж. Наливка малиновая.
Розгасти Cм. розгасати.
Топляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника.
Червеняк, -ка, м.
1) пт. Erythacus rubecula.
2) пт. Lusciola rubecula. Ум. червенячо́к.
