Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безперемінно

Безперемінно нар. Непремѣнно. Уночі безперемінно буду. О. 1862. VІІ. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПЕРЕМІННО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПЕРЕМІННО"
Байкарь, -ря, м. Баснописецъ. Желех.
Більмачок, -чка, м. = ватошки. Лв. 101.
Гвалт, -ту, м. и пр. = ґвалт. и пр.
Ґензу́ра, -ри, ж. Раст. Gentiana. Желех. Вх. Зн. 13.
Заґерґотіт́и, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Надгорі́ти Cм. надгоряти.
Назуби́ти, -ся. Cм. назублювати, -ся.
Обмочувати, -чую, -єш, сов. в. обмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обмачивать, обмочить.
Приручати, -ча́ю, -єш, сов. в. приручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Кому ж ти мене, мій батечку, приручаєш? Мил. 180. Покидаєш мене, серденятко моє! Ой кому ж ти приручаєш? Мет. 25.
Скороздрий, -а, -е. = скороздрілий. Черк. у. Се ягода скороздра, то тим рано й поспіла. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПЕРЕМІННО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.