Діброва, -ви, ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, роспустили сірі воли по зелені діброві. Ум. дібрівка, дібрівонька. Ой зелена моя дібровонька, ой бідна ж моя головонька, ой рано ж тебе спустошено, на сіно траву покошено. Шумить, гуде дібрівонька.
Же́вріти, -рію, -єш, гл. Горѣть безъ пламени, рдѣть. Жар червоним золотом жевріє. Зоря жевріє. Там зроду жевріє любов.
Заклика́льниця, -ці, ж. Зовущая, зазывающая. Курица говоритъ о кухаркѣ: Казала я півням і курам-кумонькам, щоб закликальниці мов кобця стереглися.
Иверь, -ря, м. Зарубка поперегъ дерева.
Лямі́вка, -ки, ж. Обшивка, (напр., юпки, очіпка), опушка.
Небагато нар. Немного, мало.
Переказувати, -зую, -єш, сов. в. переказати, -жу, -жеш, гл.
1) Пересказывать, пересказать, разсказать. Усього й переказати не можна.
2) Передавать, передать на словахъ. Перекажу я свому роду хоч чорненькою вороною. Перекажіть дівоньці: нехай мене не любить. Він їй переказує поклони. Переказувала мати, щоб ти прийшла до неї.
3) Говорить, сказать все одно за другимъ, называть, назвать одно за другимъ. Та вже нема й казок, усі переказав, — лягаймо спати. Подаруй, каже чорт, мені те, що в тебе дома єсть. Вже царь переказав все, що було в його найкращого, а чорт все каже: ні!
Поросплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Тисячолітній, -я, -є. Тысячелѣтній. Погорджували тисячолітнім предківським словом.
Уторопати, -паю, -єш, гл. Понять, взять въ толкъ. Я щось не второпав, що він співав про гайдамаків.
