Бохало, -ла и пр = бухало и пр.
Вищебетати, -чу, -чеш, гл. Выболтать, высказать неосторожно.
Диви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Смотрѣть, глядѣть. Треба якось у очі дивитися. Дивиться, як кошеня в каганець. Тепер і хата її дивиться якось сторч. Диви́-но. Смотри-ка. Диви-но, вже сонце сідає.
Зани́діти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть.
Згорі́вка, -ки, ж. = горівка.
Здвига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. здвигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сдвигать, сдвинуть. Бачу, що він здвигає брови. 2) = здвигнутися 2. Ударив кулаком по столу — аж вікна здвигнули.
Позостати, -тану, -неш, гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя.
Свічка, -ки, ж.
1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку.
2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью.
2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга.
3) — божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Ум. свічечка, свіченька.
Товариш, -ша, м.
1) Товарищъ. Гусь свині не товариш.
2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Ум. товаришок.
Чура, -ри, м. = джура 1. То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого».