Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безличник

Безличник, -ка, м. Безстыдникъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛИЧНИК"
Глітно нар. Тѣсно. Шух. I 84.
Злочинство, -ва, с. Злодѣяніе, злодѣйство, преступленіе.
Клопотія, -тії, ж. = клопота. Камен. у.  
Липне́вий, -а, -е. Іюльскій. Желех.
Найду́х, -ха, м. Найденышъ муж. пола. Вх. Зн. 39.
Обдерти, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Позахоплювати, -люю, -єш, гл. Захватить (во множествѣ). Де краща земля, то багачі позахоплювали. Харьк. у.
Пообгодовувати, -вую, -єш, гл. Обкормить (многихъ). Це ви нас так пообгодовуєте, що й завтра не схочеться. Богодух. у.
Посовуватися, -вуюся, -єшся, гл. Подвигаться.
Сліт, -ту, м. = слота. Вх. Лем. 467.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЛИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.