Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безплемінний

Безплемінний, -а, -е. Безродный, безъ племени, безпотомственный. Хведір безрідний, безплемінний. АД. І. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПЛЕМІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПЛЕМІННИЙ"
Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. Мет. 78. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. К. ЧР. 310. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Стор. МПр. 104. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла. Грин. ІІІ. 313.
Видовбати Cм. видовбувати.
За́дній, -я, -є. 1) Задній. Оглядайсь на задні колеса. Ном. № 4305. 2) За́дню па́сти. Оставаться сзади, не успѣвать, быть послѣднимъ. 3) За́дня ки́шка. Заднепроходная кишка. Вх. Уг. 239.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Кочовище, -ща, с. Кочевье. К. мн. XI. 142. К. ПС. 111.
Мирува́ння, -ня, с. Помазаніе елеемъ, мѵромъ.
Побришкати, -каю, -єш, гл. Почваниться, пофуфыриться, поважничать.
Татарник, -ка, м. Раст. a) Onopordon Acanthium L. Анн. 232. б) Sanguisorba officinalis. Шух. І. 22.
Хвалящий, -а, -е. Хвастунъ, тотъ, кто хвастаетъ. Хвалящему і Бог не помагає. Ном. № 2593.
Цяцькатися, -каюся, -єшся, гл. Тѣшиться, забавляться, возиться. Св. Л. 210. Цяцькається, як жид пархами. Ном. № 2596. Не першина було мені цяцькатися з жінотою. МВ. (КС. 1902. X. 150).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПЛЕМІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.