Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Видовбати Cм. видовбувати.
За́дній, -я, -є. 1) Задній. Оглядайсь на задні колеса. 2) За́дню па́сти. Оставаться сзади, не успѣвать, быть послѣднимъ. 3) За́дня ки́шка. Заднепроходная кишка.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Кочовище, -ща, с. Кочевье. мн. .
Мирува́ння, -ня, с. Помазаніе елеемъ, мѵромъ.
Побришкати, -каю, -єш, гл. Почваниться, пофуфыриться, поважничать.
Татарник, -ка, м. Раст. a) Onopordon Acanthium L. б) Sanguisorba officinalis.
Хвалящий, -а, -е. Хвастунъ, тотъ, кто хвастаетъ. Хвалящему і Бог не помагає.
Цяцькатися, -каюся, -єшся, гл. Тѣшиться, забавляться, возиться. Цяцькається, як жид пархами. Не першина було мені цяцькатися з жінотою.
