Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безнадійний

Безнадійний, -а, -е. Безнадежный. Безнадійна неволя. К. Кр. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНАДІЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНАДІЙНИЙ"
Багачів, -чева, -ве. Принадлежащій богачу. Прийшов до їх багачів син. Чуб. V. 1016.
Бучавіти, -вію, -єш, гл. Твердѣть, сохнуть (о кожахъ).
Деря́бка, -ки, м. Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.
Домани́ти, -ню́, -ниш, гл. Приманить. Ніяк теляти до рук не доманиш. Черк. у.
Зари́ти, -ся. Cм. зарива́ти, -ся.
Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья. Грайвор. у.
Нивний, -а, -е. Полевой.
Ретельне нар. Аккуратно, точно. Знаю ретельне, що.... Федьк.
Слухм'я́ний, -а, -е. = Слухня́ний. Микола.... роботящий, слухмяний. О. 1861. VIII. 17.
Чолак, -ка, м. У кожевниковъ: кожа со лба животнаго. МУЕ. І. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗНАДІЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.