Воркун, -на, м. = воркотун. А на печі воркун ворчить. Ум. воркунок, воркуночок. Ой воркуне та воркуночку, не бий мене та в головочку.
Заочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. — о́чі. Уставиться глазами? Смотрѣть не сводя глазъ? Примѣръ Cм. при словѣ заножи́ти.
Мото́рно нар. Проворно, бойко, живо. Ум. моторненько.
Обмолочувати, -чую, -єш, сов. обмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Обмолачивать, обмолотить, смолотить. Треба увесь овес обмолотити. Як би навіть обмолотив того озереда, ще б корців зо два жита взяв.
Підголити, -ся. Cм. підголювати, -ся.
Підневолити Cм. підневолювати.
Справуватися, -вуюся, -єшся, гл.
1) Вести себя, поступать. Піду у світ, а як я ся буду справувати? буду я собі мужа глядати.
2) Справляться, управляться. Зося була дуже рада, що мати так добре скрізь справувалась.
3) — з ким. Тягаться съ кѣмъ, судиться, доказывать, искать свои права. Справується за мішок. Справувались ми, справувались з Іваном та й пішли.
Столичок, -чка, м. Ум. отъ стіл.
Тестонько, -ка, м. Ум. отъ тесть.
Тьоророх меж. для выраженія пѣнія соловья. Ой у саді соловейки тьох-тьоророх.
