Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безмір

Безмір, -ру, м. = безмір'я. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІР"
Горо́хв'янка, -ки, ж. = Горохвина. ЕЗ. V. 177.
Звича́їтися, -ча́юся, -єшся, гл. Привыкать другъ къ другу, знакомиться. День по дню минає, вечір по вечері, а вони собі усе сходяться та говорять та усе лучче звичаються. МВ. (О. 1862. І. 78).
Зірва́ти, -ся. Cм. зривати, -ся.
Мали́к, -ка, м. = гамалик.  
Напа́ритися, -рюся, -ришся, гл. Напариться.
Осина, -ни, ж. = осика. Цур тобі, осина тобі. Ном. № 5128.
Повитикатися, -каємося, -єтеся, гл. Высунуться, виткнуться, торчать (во множествѣ). Повитикались ті скелі з водної глибини і стирчать, неначе вартова сторожа. Стор. II. 124.
Повідкопувати, -пую, -єш, гл. Откопать (во множествѣ). Де які батько позакопував гроші, то тепер він повідкопував та й багатіє. Харьк.
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный. 2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає. К. ЧР. 198.
Призвичаяння, -ня, с. Привычка, навыкъ. Чуб. І. 286.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗМІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.