Заї́дливий, -а, -е. 1) Злой, привязчивый. Часом у руках і ціпок є, може б декотру заїдливішу (собаку) зачепив би чи по морді, чи по боку. 2) Ссорливый, сварливый. Безумний сам гнівом себе вбиває, заїдливий від думок своїх сохне.
Запі́лля, -ля, с. Полы. Тернові вітки в запілля рубайте, мені признаку покидайте.
Заса́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. засапатися, -паюся, -єшся, гл. Запихиваться, запыхаться. Втомивсь, засапавсь, спотикався. — Чого ж ти так засапалась? — Я мовчу: не здишусь.
Засміши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уморить со смѣху. Засмішив мене.
Іграти, -ра́ю, -єш, гл. = грати. Так танцюй — як іграють.
Лица́рія, -рії, ж. 1) Рыцари; рыцарство. 2) Рыцарскій уборъ, рыцарскіе доспѣхи. Чи був у тебе отець та мати, що могли тобі таку лицарію дати?
Ло́зниця, -ці, ж. Родъ примитивной плодосушилки.
Наку́щитися, -щуся, -щишся, гл. Расти кустомъ. Накущилось жито.
Піймати, -маю, -єш, гл. 1) Поймать. Упустила соколонька, да вже й не піймаю. Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш, т. е. очень быстрая, увертливая. Піймали до рук. 2) Попасть. Максим пошпурив (на бугая) грудку. Метка рука як раз піймала серед крутого лоба. 2) — облизня. Потерпѣть неудачу, получить носъ.
Тиль-тиль, нар. Чуть-чуть.
