Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега.
Звину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Успѣть (сдѣлать, возвратиться). Я звинувся і все зробив.
Литви́нський, -а, -е. Бѣлорусскій.
Навіща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. навісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. = навідувати, навідати 1.
Перечовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть, шаркая ногами.
Повірити, -рю, -риш, гл.
1) Повѣрить. Росказав би про те лихо, та чи то ж повірять?
2) Cм. повіряти.
Стукотій, -тія, м. Безпокойный человѣкъ, надоѣдающій своимъ стукомъ, возней.
Хрупотява, -ви, ж. Хрустѣніе, трескъ. У саду хрупотява така, шо аж сад тріщить.
Цямра, -ри, ж. Срубъ у колодца. Ум. цямрочка.
Штопка, -ки, ж. Родъ банки.
