Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Яка там свита — дрантя саме. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує.
Закавра́ш, -ша, м. = закарваш.
Ли́шко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Напліндрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Награбить. Золото, що ми напліндрували.
Отоплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. отопи́тися, -плюся, -пишся, гл. Отапливать, отопить свое жилье. Отопитись нічим. Треба і отопитись, і одягтись, і прогодуватись.
Паночок, -чка, м. Ум. отъ пан.
Повити Cм. повивати.
Поспособійка, -ки, ж. Карнизъ изъ досокъ подъ стріхою.
Птичка, -ки, ж.
1) Ум. отъ птиця.
2) Родъ дѣтской игры.
Ревнути Cм. ревти.
