Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безлюдний

Безлюдний, -а, -е. Безлюдный. К. Досв. 103. В степу безлюднім. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДНИЙ"
Заскли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Вставить стекло. Заскли оте вікно.
Зві́чний, -а, -е. Старинный. І погані звичаї часто тримаються через те тільки, що вони звічні.
Лі́гво, -ва, с. 1) Логовище, логово. Знай свиня своє лігво. Ном. № 13463. 2) Постель. Побрався я до свого лігва. Мир. ХРВ. 187.
Непомилешно, непомильно, нар. Безошибочно. Твердо й непомилешно темний править службу божу. МВ. І. 16.
Покупати, -па́ю, -єш, гл. Выкупать (многихъ).
Продання с. Продажа.
Спускалка, -ки, ж. Горка, съ которой катаются на салазкахъ и др. снарядахъ. КС. 1887. VI. 482.
Стовпчик, -ка, м. 1) Ум. отъ стовп. 2) Часть мережки 1 (Cм.).
Хоровитість, -тости, ж. Болѣзненность. Желех.
Шуміти I, -мі́ю, -єш, гл. Пѣниться, волноваться. Ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЛЮДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.