Відригати, -гаю, -єш, сов. в. відригнути, -ну, -неш, гл. Отрыгивать, отрыгнуть.
Горди́нець, -нця́, м. Татаринъ изъ орды.
Захрабруваты, -рую, -ешъ, гл. = захоробрытыся. И іюнь же якъ захрабрувалы, Жыви сюды прымандрувалы.
Инколи нар. Иногда, по временамъ.
Лойо́к, лойку, м. 1) Ум. отъ дій. Як ноги в гнойку, то й губа а лойку. 2) Раст. Ajuga genevensis.
Люсува́ти, -сую, -єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь. На вапну налили води, то вона й люсує. Вапно люсувати.
Ночівля II, -ля, с. Ночной отдыхъ. Як тебе забрали в москалі..., — ні одного спокійного ночівля не мали ми, поки тебе визволили.
Пинявий, -а, -е. Кропотливый, медленный. Пір'я дерти — пинява робота.
Позагиджувати, -джую, -єш, гл. Запакостить (во множествѣ).
Хурія, -рії, ж.
1) Мятель. Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою. На дворі хвижа та хурія.
2) Ругня и драка. Ну вже, діти, ховайте усе, бо батько іде, іще й барана веде, то певно якусь хурію підійме. От лиха година та нещаслива мені з ним: де нап'ється, а усе додому іде.
