Бит, -та, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались.
Волоситися, -шуся, -сишся, гл. Таскать другъ друга за волосы.
Ділени́на, -ни, ж. Дѣлежъ.
Зару́бувати, -бую, -єш, сов. в. заруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Зарубливать, зарубить, убить рубящимъ орудіемъ. Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають, мою душечку. 2) Дѣлать, сдѣлать зарубку, насѣчку. 3) — язик. О лошади: ранить языкъ травою. 4) — себе. Ограждаться, оградиться, защититься. Ой піду я в полонину та в зелену пущу, там я себе зарубаю, нікого не пущу.
Кургикати, -чу, -чеш, гл.
1) Визжать. Кургиче, як свиня в дощ.
2) Тихо пѣть. Гребці і весла положили, та сидя люлечки курили і кургикали пісеньок. Кургиче собі пісню під ніс.
Наже́ртися Cм. нажиратися.
Наклинцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Набить колышками (стѣну).
Огана, -ни, ж. и пр. = обгана и пр.
Пороздмухувати, -хую, -єш, гл. Раздуть (во множествѣ).
Срем'я, -м'я, с. = стрем'я.
