Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Жереп, -пу, м.
1) Родъ горной сосны, Pinus mughus. З жерепу роблять ручки до кіся.
2) Можжевельникъ, Juniperus communis.
Луза́ння, -ня, с. Лущеніе, шелушеніе.
Мі́дик, -ка, м. Землеройка, Sorex.
Отаманити, -ню, -ниш, гл. = отаманувати. Отаманити — не чарку в руці держати: треба в голові багато думок обертати.
Подріб, -робу, м. Потроха. Иногда лишь во мн. ч. подроби. Вона свинний подріб продає, а сало з цілого кабана держить. На базарі купила подробу.
Понадпивати, -ва́ю, -єш, гл. Надпить (во множествѣ). Оце пошлю глечики в погріб повиносити, шо ж ви думаєте? Усі понадпиває.
Спідняк, -ка, м. 1) Нижній жерновъ на мельницѣ. 2) Нижній пильщикъ. 3) Дно кобзы. 4) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. . 5) Снятое молоко. Вершки з глечиків позбірають, а спідняк позливають у сулеї та ото й продають дешево.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка.
Турбація, -ції, ж. Безпокойство, хлопоты. Сідайте, турбації не заживайте. От мені велика турбація.
