Вибрикувати, -кую, -єш, гл.
1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води.
2) Рѣзвиться, шалить (о дѣтяхъ). Щоб наші діти так вибрикували.
Віншувати, -шую, -єш, гл. Поздравлять. Віншую вас цим новим роком.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Кесарик, -ка, м. Ум. отъ кесарь.
Киринний, -а, -е. Грязный, испачканный.
Належи́тий, -а, -е. = належний. в належи́ту годи́ну. Въ надлежащее, въ условленное время.
Нетямки нар. Не понимая, безсознательно. Пускали нетямки великі добра з рук.
Потати Cм. потавати.
Потіль нар. = потиль. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе.
Табачник, -ка, м. Нюхающій табакъ, приготовляющій или продающій его.
