Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безмір'я

Безмір'я, -р'я, с. Неизмѣримость, безпредѣльность, безграничность. Щог. В. 109. У блакитному безмір'ї сонце плине і палає. Щог. В. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІР'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІР'Я"
Деклямува́ння, -ня, с. Декламированіе.
Ді́верка, -ки, ж. Жена деверя.
Кряча, -ча́ти, с. Утенокъ. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще ніж стареє. Макс. (1849), 84.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка. О. 1861. IX. 119.
Паляничка, -ки, ж. Ум. отъ паляниця.
Пліснявий, -а, -е. Заплѣсневѣлый.
Повідки, -ків, м. мн. Возжи. Вх. Лем. 451.  
Стурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить, встревожить.
Упустити Cм. упускати.
Чересок, -ска, м. Ум. отъ черес.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗМІР'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.