Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безпалок

Безпалок, -лка, м. Черниг. и безпалько, -ка, м. Шейк. Человѣкъ, не имѣющій одного или нѣсколькихъ пальцевъ; безпалый. Аф.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПАЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПАЛОК"
Вимовно нар. 1) Выразительно. 2) Условно.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.
Коритча, -чати, с. 1) Маленькое корыто. Ном. № 13964. 2) = коритко. Лебед. у. ( Залюбовск.).
Майбу́ть нар. = мабуть. У нас ще до якої пори не видко сарани, але вже близько, хутко майбуть добереться і до нас. О. 1862. X. 110.
Милости́нник, -ка, ж. Раздающій милостыню.
Пересмикати, -чу, -чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмішу. Чуб. V. 211.
Покірність, -ности, ж. Покорность; кротость. Покірность твоя жизні і здоров'я мені придасть. Котл. Н. П. 376.
Попукати, -каю, -єш, гл. 1) Постучать. 2) Лопнуть (во множествѣ). Попукають шибки у зімі. Камен. у.
Раїти, -раю, -єш, гл. = раяти.  
Цибатень, -тня, м. = цибань.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПАЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.