Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Злюпатися, -паюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть, сильно разсердиться.
Кеба, -би, ж. = кебета. Нема кеби зробить.
Очучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. очутитися, -чучуся, -тишся, гл. 1) Приходить, прійти въ чувство, очнуться. Не знаю, що й робити, як. оживити губи її побілілі, як їй запомогти очутитись. 2) Обнаруживаться, обнаружиться, проявляться, проявиться. Я вже тоді взнав, як очутилось, де крадене. Провалилась у ставок... так мабуть через місяць і очутилось: почали ноги крутити.
Пишатися, -шаюся, -єшся, гл. Гордиться. Ляхи мусять пишатись тим, що принадили до свого культурного гурту таких руських людей, як Замойські та Жовковські. Иногда: важничать. Пишається, як корова в хомуті.
2) Красоваться. Ще на Україні веселі і вольнії пишались села.
Позакрашувати 2, -шую, -єш, гл. Украсить (многое).
Позаплутувати, -тую, -єш, гл. Запутать (во множествѣ).
Попісникувати, -ку́ю, -єш, гл. Попостничать.
Протуряти, -ря́ю, -єш, сов. в. протури́ти, -рю́, -риш, гл. Прогонять, прогнать. Латинян к чорту протуривши, з Енеєм в купу ізійшлись. Протурили татарську орду за Перекіп.
Унишкнутися, -нуся, -нешся, гл. = унишкнути. Дощі без перестану, вже пора б їм і внишкнутися.
