Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безодголосно

Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗОДГОЛОСНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗОДГОЛОСНО"
Виорати, -ся. Cм. виорювати, -ся.
Заборо́на, -ни, ж. 1) Защита. 2) Запрещеніе.
Змести Cм. змітати.
Поборець, -рця, м. = побірець.
Потичити, -чу, -чиш, гл. Обгородить тичками. Вх. Зн. 69.
Припудити, -джу, -диш, гл. 1) Притащить. Припудив такий мішок вівса, що здається треба добрих двох. 2) Напугать. Хлоп'я крало яблука, а я як припудив його, то воно аж п'ятами накивало.
Рандарський, -а, -е. = орандарський. К. Досв. 13.
Сирено нар. = сиряно. Сирено, масляно — корова ожеребилась. Ном. № 6484.
Сміхованець, -нця, м. Шутникъ, забавникъ, скоморохъ. Вх. Зн. 64.
Спіткати, -ся. Cм. ii. спотикати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗОДГОЛОСНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.