Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безодголосно

Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗОДГОЛОСНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗОДГОЛОСНО"
Дє́ меж. Восклицаніе, которымъ останавливаютъ бодающагося вола. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Жарту́шки, -ків, м. мн. Шутки. Кому жартушки, а мишці смертушки. Ном. № 2351.
Му́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) = мулити. Муляє чобіт. Щось муляє під коліном: я лап, — і намацав каблучку. Г. Барв. 213. 2)очима. Мигать глазами, то закрывать, то открывать глаза. Ходить та все муляє очима, все заплющає. Кіевск. у.
Налля́тися, -ллю́ся, -лє́шся, гл. = налитися.
Обшукування, -ня, с. Обыскиваніе.
Патинок, -нка, м. Туфля. Бердич. у. Величний, як жидівський патинок. Ном. № 2497. Набула без панчіх патинки. Котл. Ен. II. 25. Подай патинки господині. Шевч.
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья. Чуб. VII. 117.
Самописки нар. Безъ посторонней помощи (писать). Самописки навчивсь писать. Славянос. у.
Шерех, -ха, шерешень, шерешінь, -шня, м. Мелкій ледъ на рѣкѣ. Шерешень уже пішов по річці. Екатер. г.
Штанько, -ка, м. Носящій штаны. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗОДГОЛОСНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.