Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безодголосно

Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗОДГОЛОСНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗОДГОЛОСНО"
Асесорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Занимать должность становаго пристава.
Виля́ нар. = біля. Вх. Лем. 398.
Єнера́льство, -ва, с. Генеральство. Желех.
Заклопота́тися, -чу́ся, -чешся, гл. Быть въ хлопотахъ, заботахъ. Ей, зажуриться заклопочеться Хмельницького старая голова, що при йому ні сотників, ні полковників нема. Дума. Вмер в їх хазяїн, — дівчина трохи заклопоталася, поки його поховали. МВ. ІІ. 196.
Кривдно нар. Несправедливо, обидно. Е, братці, так на мене кривдно: у мене п'ятеро дітей, а стіки землі мені даєте. Канев. у.
Мані́р, -ру, м. Манеръ, образецъ. У нас юпки не на такий манір шиють. Кіевск. у.
Мурашни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Н. Вол. у.
Ошимок, -мка, м. Кусокъ хлѣба. Наламала ошимків. Лохвиц. у.  
Стравня, -ні, ж. Пропитаніе, кормъ. Радом.
Сховач, -ча, м. Прячущій что либо, берущій на сохраненіе. Мир. ХРВ. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗОДГОЛОСНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.