Відвоювати Cм. відвойовувати.
Да́що мѣст. Что нибудь, сколько нибудь.
Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки.
Куці-баба. Cм. ваба.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Попанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Погосподствовать, поцарствовать, побыть бариномъ. І над нашим ще народом ще хоть трохи попануй. Як би тобі довелося в нас попанувати. 2) Поблагопріятствовать, подѣйствовать. Тепер весна попанувала на ярину.
Сонний, -а, -е. Сонный. Його сонного будили — не збудили.
Тись II, меж., выражающее протискиваніе, проталкиваніе въ толпѣ. Сюди тись, туди тись, та й прошов.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста.
