Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безпоясниця

Безпоясниця, -ці, ж. Писанка съ поперечной линіей вокругъ. КС. 1891. VI. 346.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПОЯСНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПОЯСНИЦЯ"
Блим меж., выражающее мерцаніе, появленіе и исчезновеніе свѣта, миганіе, сверканіе глазами.
Боярий, -а, -е. = боярський Уже коні на стану гогочуть, буяре до коней не хочуть, буярої чести не знають. Грин. ІІІ. 550.
Запа́хнути и запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші. Рудч. Ск. II. 64.
Перевід, -воду, м. 1) = перехід 1. Нема льоду, нема льоду, нема переводу, хто мене вірно любить, бреде через воду. Чуб. V. 84. Беру воду з переводу. Гол. І. 176. 2) Непроизводительная трата, порча. 3) Прекращеніе. Козацькому роду нема переводу. Ном. № 771.
Похмелити, -ся. Cм. похмеляти, -ся.
Рострушувати, -шую, -єш, сов. в. роструси́ти, -шу, -сиш, гл. Раструшивать, раструсить, разсыпать.
Сіконути, -ну, -неш, гл. Сильно сѣкнуть. рубнуть. Щоб тебе кат сіконув перед великими вікнами. Ном. № 3689.
Узнаватися, -наюся, -єшся, сов. в. узна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Признаваться, сознаваться, сознаться. Ми її допитували за ті гроші, що у тітки: чи не твої, — так не взнається: ні, каже, не давала, не мої. Екатер. у.
Усміхливий, -а, -е. Улыбающійся. Усе був приязний і усміхливий. О. 1862. II. 78.
Цвигати, -гаю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвигнути, -ну, -неш, гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПОЯСНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.