Гарячий, -а, -е. 1) Жаркій, горячій. Гарячий борщ. Гарячий комин. Умила личенько гарячою сльозою. гарячого сіла за шкуру залити. Задать кому, причинить мученія.
2) Пылкій, вспыльчивый, горячій. Гарячий чоловік.
3) Разгорѣвшійся, вспотѣвшій. Воли пристали, — може ти їх водою напоїв гарячих?
4) гарячий час. Горячее время, недосугъ.
5) на гарячому вчинку. На мѣстѣ преступленія, по горячимъ слѣдамъ. Злапати на гарячому вчинку.
Громни́ця, -ці, ж. Чаще во мн. Громни́ці. Праздникъ Срѣтенія (2 февраля). Коли на Громницю півень не Нап'ється водиці, — то на Юр'ю віл не наїсться травиці.
Замоти́личити, -чу, -чиш, гл. Объ ульѣ пчелъ: дать проникнуть въ улей вощинной моли.
Засма́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. засмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Обжигаться, обжечься. Іванова хата запалилася, Іванова голова засмалилася.
Засу́шка, -ки, ж. Сортъ луку. Цибулю-засушку годиться сховати до Покрови на піч, щоб у стовбурі не йшла.
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш.
Очеретинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ очеретина. 2) Трубка изъ камыша.
Падатоньки гл. ум. отъ падати. Ой ти казав, кленовий листоньку, що не будеш падатоньки.
Поживлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Поживляться, поживиться; пропитываться, пропитаться. Пожививсь, як собака мухою. Бджола шукає, де б їй поживитися.
Понадгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).
